6 жовтня Нобелівський комітет оголосив лауреата премії миру. Премію отримала активістка Наргес Мохаммаді.

Дивіться також Нобелівський лауреат угорського походження віддасть свій грошовий приз на допомогу Україні

Хто така Наргес Мохаммаді

Іранська правозахисниця та віцепрезидентка Центру захисників прав людини (DHRC), який очолює лауреат Нобелівської премії миру Ширін Ебаді. У 2022 році вона була включена до списку 100 жінок ВВС.

У Нобелівському комітеті зазначили, що Мохаммаді отримала нобелівську премію миру за "її боротьбу проти гноблення жінок в Ірані й боротьбу за захист прав людини та свободи для всіх".

Іранський режим арештовував її 13 разів, п'ять разів засуджував і засудив до 31 року в'язниці та 154 ударів батогом. Мохаммаді все ще перебуває у в'язниці,
– написали у пресслужбі Нобелівського комітету.

Головне з біографії Наргес Мохаммаді

Наргес Мохаммаді народилася в Ірані 21 квітня 1972 року. Вона навчалася у Міжнародному університеті Імама Хомейні, здобула ступінь з фізики та стала професійною інженеркою. Під час своєї університетської кар'єри вона писала статті на підтримку прав жінок у студентській газеті, через що її заарештували на зборах політичної студентської групи.

Жінка продовжувала працювати журналісткою у кількох реформістських газетах і опублікувала книгу політичних есе під назвою "Реформи, стратегія та тактика".

У 2003 році вона приєдналася до Центру "Захисники прав людини", який очолює лауреат Нобелівської премії миру Ширін Ебаді, а пізніше стала віцепрезиденткою організації.

У 2011 році Мохаммаді вперше засудили до багаторічного ув'язнення за зусилля з надання допомоги ув'язненим активістам та їхнім родинам. Через два роки, після звільнення під заставу, Мохаммаді поринула в кампанію проти застосування смертної кари. Через це у 2015 році її знову заарештували. Однак у в'язниці вона почала розповідати про те, що в іранських тюрмах застосовують тортури та сексуальне насильство щодо політичних ув'язнених, особливо жінок.

Під час хвилі протестів в Ірані у 2022 році вона висловлювала підтримку демонстрантам та організовувала акції солідарності серед співкамерників, через що проти неї запровадили ще суворіші умови. Мохаммаді заборонили приймати дзвінки та приймати відвідувачів. Однак вона продовжує передавати свої статті контрабандою.