Після початку широкомасштабної війни Олена намагалася виїхати з міста, проте потрапила у ворожий полон. Свою ж мати під час блокади міста жінка змушена була ховати на подвір'ї будинку.
Дивіться також 500 днів – 500 недоспаних ночей: якими були головні битви України та що нас чекає попереду
Пишіть "хоч трішечки"
Сини Олени почали захищати Україну від 2014 року. Багато батькам вони не розповідали про війну, адже берегли їх. До речі, народився Кирило у 1991 році, а молодший – Микола – через 1 рік і 4 місяці.
Коли у 2014-му почалася війна, вони подали документи до "Азову". У нас із батьком не питали, просто поставили перед фактом. Нам не залишалося нічого, як підтримати їх, хоч було дуже страшно – адже це війна, на якій вбивають,
– розповіла жінка.
Також, за її словами, коли почалася Широкинська операція, хлопці зникли – з ними не було зв'язку. Олена лише через деякий час завдяки радіо дізналася, що "Азов" пішов в контрнаступ, який тоді врятував Маріуполь на Донеччині від російських обстрілів.
Жінка просила синів писати їй хоч трішечки: "Якщо немає змоги говорити, то просто – одне слово. І так і було, я до цього звикла". Однак загалом те, що їй довелось пережити є дуже страшно.
Блокада, поховання мами й сина, полон
Попри вмовляння синів, Олена вирішила не виїжджати з рідного Маріуполя після 24 лютого 2022 року. До того ж у неї була 78-річна мама, що на відріз відмовлялась евакуйовуватись. Власними очима Олена бачила як горять будинки, сусідні квартири, чула обстріли та змушена була 6 днів жити в підвалі.
Росіяни казали (коли зайшли в місто – 24 Канал), що всі трупи – хто вмирає, кого вбивають – виносьте на подвір'я, вони будуть їх забирати й ховати у братських могилах. Але ж про це й мови не могло бути, я хотіла маму потім перепоховати,
– розповіла Олена про 29 березня: день, коли померла її мати.
Окрім того, через цю війну жінці довелось прощатись з власним сином Кирилом. Востаннє вона його бачила 5 березня. Згодом лише вона довідалась, що він загинув під час виконання важливого бойового завдання, внаслідок ворожого авіаудару.
"На блокпосту (коли Олена намагалася виїхати з Маріуполя – 24 Канал) росіяни сказали мені, що один ваш син загинув. Я, звісно, дуже плакала. Я не боялася, що нас затримали – мені було просто все одно. Була виснажена температурою, Маріуполем, усім", – пригадала жінка та зазначила, що її відвезли з чоловіком у 77 колонію, де вона пробула 8 місяців.
Фізично нас не чіпали, ні мене, ні чоловіка. А ось психологічно – катували, знущалися дуже сильно. Казали, що ми виховали двох терористів, що "Азов" в Росії прирівнюється до терористичної організації. І що ми будемо осуджені за їхніми законами. Що ми будемо сидіти.
Дивіться також Перетвори свою "Лють" на зброю: для чого в Нацполіції створили штурмову бригаду
Згадаємо наостанок, що 6 липня з російського полону повернулось 47 українців, які, зокрема, захищали весною 2022 року Маріуполь від загарбників. Власне, додому приїхали двоє офіцерів, 41 рядовий та сержант, цивільний співробітник "Азовсталі".