У кожної країни є своя специфіка виховання та навчання, що складається упродовж сотні років та зазнає реформування. Загалом, система освіти та методика викладання у пострадянських країнах суттєво відрізняються від європейських. Україна, яка прагне наблизитися до ЄС, дедалі частіше впроваджує іноземний досвід. Що ж спільного та відмінного в європейській та вітчизняній освіті?

Читайте також: Форма, зошити, олівці: як підготувати дитину й не купити неякісний продукт

Матеріально-технічна база

Європейці велику увагу приділяють комфорту учнів. Чиновники щороку вкладають тисячі євро для того, щоб вдосконалити обладнання, модернізувати класи, устаткувати їх настільки, щоб кожен зміг безперешкодно отримувати знання та із задоволенням проводити час у школі. За словами французьких викладачів, це безпосередньо впливає на успішність учнів.

Першим правилом чиновників у Фінляндії є рівномірне фінансування всіх шкіл, незалежно від населеного пункту. Таким чином, діти в селах та мегаполісах здобувають якісну освіту та не мають у подальшому якихось нарікань. Також всі підручники та канцелярські предмети є безкоштовними.

В Україні ж більшість речей повинні оплачувати батьки, оскільки фінансування навчальних закладів часто не вистачає навіть на закупівлю нових підручників, не говорячи вже про ремонти та нові меблі. Окрім цього, діти часто вивчають предмети за старими, ще радянськими книгами, які, за документами, вже давно перебувають на звалищі.

Читайте також: У якому стані навчальні заклади Донбасу прийматимуть школярів

Ще однією перепоною для українських батьків є вартість канцтоварів та освітніх послуг. Якщо в Європі сім’я безперешкодно збирає дитину перед 1 вересня до школи, то вітчизняні родини повинні декілька місяців відкладати гроші на купівлю всього необхідного. За підрахунками журналістів 24 Каналу, вартість звичайного рюкзака з комплектом канцтоварів та формою цьогоріч сягала 4 тисяч гривень. Саме таку суму отримують більшість українців за місяць.

Шкільний клас у Фінляндії та Україні

Суттєвим недоліком української освіти є те, що сільські школи не дають дітям достатніх знань, відтак щороку такі абітурієнти мають певні переваги при вступі. Звісно, Міністерство освіти намагається подолати цю проблему, проте модернізація наразі відбувається тільки на папері.

Програми першокласників

Дітей, які тільки приходять на навчання, намагаються якомога більше заохочувати здобувати знання. Так, в Німеччині перший день у школі є особливим, тому батьки дарують новоспеченому учню солодощі у вигляді конуса. До подарунка додають канцтовари та гарні прикраси. Це не тільки стимулює дитину до навчання, але й допомагає їй при адаптації.

Загалом у Європі приділяють велику увагу всебічному розвитку дитини. Найяскравіше такі традиції демонструє фінська школа. Тут дітей вчать тому, що знадобиться їм у житті – орієнтуванню на місцевості, підрахунку вартості товару зі знижкою, вирахуванню відсотка від податку, створенню резюме, контролю банківським рахунком тощо. Все відбувається у легкій, невимушеній атмосфері.

Читайте також: В Україні закривають сільські школи: вже відомі причини

У Фінляндії повністю відмовились від класичного виклику до дошки. В класі працює вчитель та його помічник, які допомагають учням розв’язувати відповідні завдання. Школяр може сидіти як за партою, так і на підлозі на спеціальному килимку.

У цьому відрізняється британська школа, де притримуються більш консервативного стилю виховання. Проте шкільна програма наповнена додатковими предметами: музикою, рукоділлям, латинню чи малюванням. Діти пізнають всі базові дисципліни у формі гри.


Урок малювання у Європі

У Німеччині ж більшу увагу приділяють фаховій підготовці молодого покоління. Дітей у школі знайомлять з різними професіями, дають уявлення про те, хто чим займається, щоб у ранньому віці в них формувалось бачення майбутнього фаху. Окрім цього, з 5 класу проводять практики, ціллю яких також є спрямування дитини до обрання вузького профілю.

В Україні до початку навчання школярі повинні вміти рахувати, знати українську та англійську абетки. Тому перед тим, як дітей віддають до школи, батьки упродовж року готують їх до навчання.

Традиційно, у початковій школі вчать природознавству, після курсу якого дитина навряд чи зможе відтворити вивчене. З кожного предмета задають домашнє завдання, тому першокласники витрачають кілька годин, щоб виконати всю роботу. Окрім цього, тягар всіх книг, які школяр носить зі школи додому, значно перевищує допустиму вагу для дитини.

Саме це не стимулює школярів, а навпаки відштовхує їх від уроків. Тому перед Днем знань захоплення відчувають лише першокласники, які прагнуть побачити щось нове, зіграти в гру під назвою "урок".

Читайте також: Вундеркінди з Харкова вибороли 7 медалей на міжнародних олімпіадах

Поряд із цим українські викладачі намагаються урізноманітнити навчальний процес: впроваджують інноваційні методи, які є цікавими для дітей, проводять виховні та патріотичні заходи, що згуртовують дитячий колектив. Тут також діє індивідуальний підхід до учнів, адже кожен класний керівник знає не тільки історію однієї дитини, а й всієї родини школяра.

Диференціація класів та навчання

В Україні дедалі популярнішими є класи поглибленого вивчення одного з предметів. Найбільш рейтинговими в цьому питанні є класи математичного спрямування або з поглибленим вивченням іноземної мови. З одного боку, це дає дитині більше знань з певних предметів, з іншого – батьки чи вчителі вирішують, до якого класу записати школяра.

У Фінляндії до такого поділу ставляться вкрай негативно. У країні вважають, що всі дисципліни повинні бути рівноцінними. Школяр не може обирати для себе вузький профіль, не пізнавши весь спектр запропонованих предметів.

А в Німеччині навпаки велику увагу приділяють розвитку справжніх фахівців. Цей процес починається ще в школі, коли діти під час канікул проходять практику. Тоді педагоги визначають, хто із вихованців має нахили до вивчення точних наук та може стати інженером чи технологом.

Особливості освіти

Британську освіту вважають однією з найякісніших, оскільки учні часто вражають результатами загальних тестувань. Двоє школярів із Великобританії зуміли перевершити видатних науковців Стівена Хокінга та Альберта Ейнштейна у тесті на визначення IQ-рівня. Це є своєрідною візиткою британських шкіл, що підтверджує заслужену першість у рейтингах.

Ще однією особливістю Великобританії є те, що в країні досі діють приватні школи закритого типу. В кожній із них є форма. Діти навчаються тут, як в школі-інтернаті, проживаючи в одному із корпусів закладу. В будівлі мешкають і вчителі, які стежать за порядком. Але учні мають змогу проводити дозвілля так, як їм заманеться: тут є відпочинкові зони, майданчики для ігор, спортзали та невеликі читальні. Саме одна з таких шкіл стала основним тлом у книзі про Гаррі Поттера.


Шкільна форма у Великобританії

Першість у світових рейтингах також займає Фінляндія. Тут діє одна з найкращих систем освіти. Багато досліджень підтвердили, що країна займає перше місце за показником рівня знань, кількістю дітей, які люблять читати, друге місце – у сфері природничих наук, п'яте – в галузі математики. Такі показники країна досягає завдяки ліберальному вихованню та дієвим методикам навчання.

Особливістю української освіти є те, що більшість випускників продовжують навчання в університетах, інститутах, академіях. Це спричинено тим, що вітчизняні роботодавці не поспішають наймати людину без диплома та навіть на робітничі вакансії вимагають освітній рівень. Звісно на обов’язковість вищої освіти також впливає і реакція соціуму, адже в Україні з величезним подивом реагують на людей без диплома.

Оцінювання

Іноземці не бояться тестування, бо іспити діти складають після закінчення школи. Окрім цього, під час навчання, як правило, викладач сам вирішує, коли робити контроль знань. Звичайно, контрольних та самостійних робіт за кордоном не так багато, як в Україні.

У початкових класах школярам не ставлять взагалі оцінки та не задають уроків додому, тому діти із задоволенням відвідують школу.

Від 3 до 7 класу фіни отримують показники "задовільно", "добре", "відмінно". У старших класах діє 10-бальна шкала оцінювання. Всі оцінки разом із позначками про відвідування чи коментарями викладачів вносяться до електронного щоденника. Таким чином батьки та учні завжди мають доступ до показників успішності.

Читайте також: Школярі будуть вчитися за новими правилами, – Гриневич

У Німеччині діє нетипова система оцінювання, яка полягає в тому, що найвища оцінка з третього класу – це 1, а найнижча – 6.

Загалом у Європі використовують 10-бальну шкалу, проте є заклади, де діє 100-бальна система.

Робота викладача

Кожна дитина є захищеною від принижень з боку дорослих. Так, ще в перших класах школярів вчать за яких умов слід звертатись до соціальних працівників зі скаргами. Тому вчителі завжди ставляться до дітей з пошаною, не підвищують голос та обходяться без образ.

Бути вчителем у Європі – почесно. Педагоги отримують чималу зарплату. Зокрема, у Фінляндії викладач заробляє понад 50 тисяч доларів у місяць, у Франції – від 38 тисяч доларів, у Данії – 41 тисячу доларів.

Зарплати вчителів в Україні та інших країнах Європи суттєво відрізняються
Зарплати вчителів в Україні та інших країнах Європи суттєво відрізняються

Читайте також: Уряд підтвердив інформацію про значне підвищення зарплат вчителям

В Україні ж вчителі отримують мізерну заробітну плату. Хоч з цьогорічними нововведеннями вона сягнула понад 3 тисяч гривень, проте обов’язки, які виконує педагог, не порахувати. Тільки в цій європейській державі вчитель виступає психологом, наглядачем, вихователем, спортивним та культурним організатором, сценаристом урочистих подій, олімпіад тощо.

Отже, європейська освіта дуже близька та водночас дуже далека для українців. В нас є значні недоліки, які кожен хоче виправити. Адже за корупцією, недофінансуванням, зневірою приховується значний потенціал, знані традиції, великі успіхи та безмежне бажання впроваджувати щось нове.