Це закономірність авторитарних режимів, де усе замикається на одній особі – лідерові чи диктаторові. Без нього не приймаються жодні стратегічні рішення. І його життя та здоров'я стають згодом темою стратегічної важливості. І таким чином інсульт лідера стає інсультом усієї машини державного управління.
В Україні з'явилось вже кілька цікавих статтей-прогнозів про можливий сценарій розвитку подій в Узбекистані. Ситуація може розгортатися за різними варіантами, але зрозуміло одне – хвороба І. Карімова стане болячкою усієї узбецької держави.
Ось тут, до слова, можна згадати і про ціну так званої стабільності авторитарних держав. При усіх проблемах нинішнього стану демократії в Україні зміна президента не стане для нас шоком.
В чому подібність ситуації в Україні в 2014 році та в Узбекистані, так це в тому, що ситуацією з можливою (у випадку Узбекистана) зміною лідера та ослабленням в результаті цього держави, неодмінно найдуться бажаючі скористатися. І не лише Росія.
Читайте також: Мені не подобалась ідея з парадом, але я промовчав і тепер щасливий