На даний час найбільшим "досягненням" перемир’я став відвід українських військових із Дебальцевого. Про те, що саме там сталося, суперечки точаться й досі. У той же час терористи продовжують обстрілювати позиції українських військових. В першу чергу більше всіх дістається добровольчим батальйонам, що захищають підступи до Маріуполя. Чим закінчиться умовне затишшя, поки що незрозуміло.

Сьогодні домовленості, досягнуті під час других перемовин у Мінську, підтримує в першу чергу президент України Петро Порошенко. Зокрема, він зазначив, що Україна повинна використовувати навіть наймаліший шанс перейти від фази воєнного конфлікту у площину політичного врегулювання. У той же час голова держави визнає, що ворог не тільки дестабілізує ситуацію на Донбасі, а й намагається погіршити ситуацію в інших регіонах України.

Окрім цього, щоб якось підбадьорити військових та дати надію цивільному населенню, Петро Порошенко заявив, що армія у будь-яки момент буде готова у найкоротший термін повернути артилерію на попередні рубежі та дати відсіч агресору.

Але, на жаль, такі запевнення не заспокоюють, а, навпаки, додають напруги, тому що всі розуміють, що наразі наш фронт оголений, у той час, коли терористи не відводять важку артилерію, а лише роблять вигляд. Наразі найбільш напружена ситуація зберігається на підступах до Маріуполя, а саме у селі Широкіному, де бойову варту несуть бійці добровольчих батальйонів «Донбас», «Азов» та ін. Саме ці батальйони, нажаль, несуть втрати.

Й навіть сьогодні бійці батальйону «Азов» підтверджують, що мінометні обстріли не вщухають. «Це війна підлості і хитрощів. Підлість в тому, що наш противник користується тим, що у нас зв'язані руки наказом, а вони продовжують вести обстріл позицій», — каже боєць «Азова» із позивним «Мілан».
Його побратим заступник командира артбатареї полку «Азов», боєць «Легіону Свободи» Юліан Матвійчук, також підтверджую ці інформацію та додає, що хлопці не чекали, що обстрілів поменшає після «перемирʼя». «Але це дійсно так. Ми трохи відпочили, поновили свої ряди, тренуємося. Але є великий ризик того, що ворог піде в атаку. Тоді піхота змушена буде занадто довго чекати, доки прийде підмога артилерії. А, на жаль, втрата часу — це втрата життів та території», — каже Матвійчук.

Також боєць назначив, що, насправді, під час Широкінської операції їхній батальйон міг би дійти до Новоазовська, адже операція була ініційована Генштабом. «Однак ми не отримали ні підтримки танків, ні посилення артилерії як це було заплановано. Наступ зупинився у Широкіному, де ми уперлись у ворожу артилерію. Додатковий фактор – у ворога працює система «Зоопарк», яка визначає координати залпів. Таким чином у нашої арти було в запасі хвилин 15, щоби знятися з місця до того як прилетить снаряд у відповідь», — пояснює Юліан Матвійчук.

«Побідні «перемир’я» та ще й підкріплені російською пропагандою найбільше деморалізують військо. Саме тому треба відновлювати інститут політруків, які б могли підтримувати бойовий дух. Я сам неодноразову був на передовій та зрозумів, що моя місія якраз вести роз’яснювальну роботу. Ви спустіться в окоп та поспілкуйтеся із солдатом, що вже декілька тижнів сидить немитий…», — розповідає заступник голови ВО «Свобода» з воєнних питань, екс-член комітету ВР з питань Національної безпеки і оборони, а нині доброволець батальйону «Карпатська Січ» Юрій Сиротюк.

Й на тлі того, що в Україну зайшов черговий «гуманітарний» конвой із РФ, а пам’ятаючи, що після першого, так званого перемир’я, відбувся зимовий наступ терористів та регулярних російських військ, бійці припускають, що вже найближчим часом агресор знов почне потужно атакувати українські позиції.