Подробиці найяскравіших перемог 2020 року, які здобула Україна, читайте у матеріалі 24 каналу.
Важливо Найгучніші скандали в 2020 році: поліцейські-ґвалтівники, ображений Медведчук та інші
На крок ближче до НАТО
12 червня Україна стала особливим партнером НАТО – ми отримали статус Партнера з розширеними можливостями.
Як партнер НАТО Україна надала війська для операцій союзників, в тому числі в Афганістані і Косово, а також для Сил реагування НАТО і навчань НАТО. Союзники високо цінують цей значний внесок, який демонструє прихильність України євроатлантичній безпеці, – зазначалось тоді у повідомленні НАТО.
Програму розширених можливостей НАТО запустило у 2014 році. Мета програми – посилити оперативну сумісність військ країн-учасниць з силами НАТО. Чим вища ця сумісність, тим ефективнішою та простішою є участь таких держав у місіях і операціях Північноатлантичного альянсу.
Зверніть увагу Як Сухопутні війська переходять на стандарти НАТО: відповідь
Рішення приєднання України до програми НАТО було прийнято за так званою процедурою умовчання. До приєднання України цей статус мали лише п'ять країн: Швеція, Фінляндія, Австралія, Грузія та Йорданія.
Серед переваг, які отримують особливі партнери – регулярні політичні консультації з безпекових питань, розширений доступ до навчань і обміну інформацією, тісніша співпраця у часи криз.
Водночас статус партнера з розширеними можливостями несе із собою і обов'язки. Зокрема, згідно із повідомленням Альянсу, там очікують, що Україна продовжуватиме реформувати країну, у тому числі "у секторі безпеки і оборони, щодо цивільного контролю і демократичного нагляду, і у боротьбі проти корупції".
Більше про це Україна та Грузія повинні якнайшвидше отримати План дій щодо членства в НАТО, – експерти ЛБФ
Запрацював ринок газу для населення
З 1 серпня в Україні запрацював ринок газу для населення, в якому клієнт сам може обирати постачальника залежно від ціни та сервісу.
Починаючи із 2020 року кожен українець може вільно змінювати постачальника. Ціни на газ буде формувати ринок, тому з'являється сенс у пошуку постачальника, який запропонує найкращу ціну на сервіс. До того ж, напередодні регулятор суттєво спростив процедуру переходу від одного постачальника до іншого, що має спростити життя споживачів.
Більше про це Шмигаль закликав українців укладати контракти з "Нафтогазом"
Крім того, змінився підхід до формування ціни на газ для населення – вона стала ринковою.
В Україні в останні роки існували дві ціни на газ. Ринкова ціна діяла для промисловості, залежала від котирувань на європейських хабах і встановлювалась щомісяця.
Для населення діяв механізм PSO, який декілька разів змінювався. Спочатку ціна фіксувалася на одному рівні на певний період. Такий механізм був актуальним, коли ціни на світовому ринку були високими. Згодом вартість почали визначати за спеціальною формулою: вартість газу на європейському хабі + доставка до України. Цими розрахунками займався "Нафтогаз", який оприлюднював ціну 22 числа кожного місяця.
Від моменту запуску ринку газу для населення, ціни на газ як для промисловості, так і для населення будуть прирівняні до європейських. Залежно від ситуації на ринку вартість ресурсу може суттєво зростати чи знижуватися.
Також цікаво Астронавтка, розробниця вакцини та ув'язнена активістка: найвпливовіші жінки 2020 року
Щеплення від популізму
У коментарі 24 каналу засновник та СЕО аналітичної системи з бізнес аналітики YouControl Сергій Мільман зазначив, що головною перемогою України в 2020 році є те, що у суспільстві почав формуватися імунітет проти популізму.
Америка вже отримала антитіла проти популізму, зробила висновки і повернула в бік єднання і здорового глузду. Україна – теж на цьому шляху. І це не може не радувати, – сказав він.
За його словами, чим гірше політики виконують, покладені на них функції, тим швидше мобілізується суспільство, починає думати, аналізувати, контролювати і впливати. "А "дорослішання" свідомості громадян – це значна перемога будь-якої держави", – наголосив Мільман.
Зверніть увагу Від Порошенка до Киви: найгучніші скандали зі статками політиків у 2020 році
Дали старт земельній реформі
У ніч з 30 на 31 березня на позачерговому засіданні Верховна Рада схвалила відкриття ринку землі. Відкриття ринку землі заплановано на 1 липня 2021 року.
Основні положення прийнятого рішення передбачають, що:
- З 1 липня 2021 до 2024 року право на покупку землі буде лише у фізичних осіб. Юридичним особам забороняється купувати землю сільськогосподарського призначення.
- У перші 2,5 роки буде діяти обмеження на купівлю землі – не більше 100 га в одні руки. З 2024 року обмеження становитиме до 10 тис га в одні руки.
- Продаж державних та комунальних земель заборонено.
- Іноземці зможуть купляти землі в Україні лише після ухвалення відповідного рішення на загальнонаціональному референдумі. Крім того, іноземцям заборонено купувати землю, що розташована ближче як 50 км від державного кордону України, незважаючи на результати референдуму.
- Передбачено переважне право орендаря на купівлю. Орендар має можливість передати переважне право на придбання ділянки іншій особі, але про це повинен бути письмово повідомлений власник.
- Ціна продажу ділянок сільгосппризначення не може бути нижчою від їхньої нормативної грошової оцінок – така норма діятиме до 1 січня 2030 року.
Разом з тим, як зазначив президент Київської школи економіки та позаштатний радник керівника Офісу Президента Тимофій Милованов, реформа не обмежується вже прийнятими законопроєктами. Потрібно ще прийняти кілька законопроєктів, які впорядкують управління землею та доступ до фінансування малим та середнім фермерам. Причому робити це потрібно якнайшвидше, інакше реформа завалиться.
Більше по темі Що треба для запуску ринку землі: глава Держгеокадастру назвав 3 основні кроки
Зокрема, за його словами, у найкоротші терміни потрібно ухвалити ще "дерегуляційний та децентралізаційний", "аукціонний", "гарантійний" та "приватизаційний" законопроєкти.
"Ухвалені закони потребують розробки, узгодження та імплементації близько п'ятдесяти підзаконних актів (як то порядки ведення та функціонування), і все це потрібно встигнути зробити за зовсім невеликий проміжок часу, який залишається до відкриття обігу земель сільгосппризначення", – написав Мілованов в одному зі своїх блогів.
Марків вільний
Апеляційний суд присяжних у Мілані 3 листопада 2020 року виніс виправдальний вердикт 31-річному нацгвардійцю Віталію Марківу за відсутністю складу злочину. Три роки і чотири місяці український солдат провів за ґратами.
У липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років ув’язнення за нібито причетність до загибелі італійського фотокореспондента Андреа Роккеллі та перекладача росіянина Андрія Миронова у травні 2014 року у районі Слов’янська Донецької області.
У листопаді Україна подала апеляційну скаргу на вирок Марківу, заявивши про абсолютну непричетність бійця до трагічного інциденту на війні та повну відсутність доказів його вини.
Також зверніть увагу Виправданого в Італії нацгвардійця Марківа заочно арештували у Росії
Зокрема, як заявляли у МВС України, представники італійських правоохоронних органів жодного разу не приїздили до України і не були на місці загибелі італійського громадянина, а італійський перекладач, який перекладав свідчення Марківа під час слідства, допустив низку серйозних помилок.
"Таким чином, слідство не було проведено в повному обсязі і Віталій Марків був позбавлений безумовного права на об’єктивне розслідування і права на захист. Тому я закликаю шановний італійський суд взяти до уваги докази, які були зібрані українським слідством, і врахувати їх при винесенні справедливого рішення", – наголошував глава МВС Арсен Аваков.
Розгляд апеляційної скарги Апеляційним судом округу Ломбардія очікувався навесні 2020 року. Однак початок апеляційного процесу було заблоковано через пандемію COVID-19.
4 листопада 2020 року, вигравши апеляцію, Марків повернувся в Україну.
У своїй першій промові звільнений нацгвардієць сказав:
Це надзвичайна подія. Ми показали, що правда є. Моїм засудженням було показано, що кремлівській пропаганді немає меж, але справедливість існує. Ця перемога у суді – це пам’ять про всіх загиблих захисників України.
Початок розслідування воєнних злочинів РФ в Україні
У грудні 2020 року Міжнародний кримінальний суд в Гаазі прийняв рішення про початок офіційного розслідування за позовом України щодо військових злочинів і злочинів проти людяності на сході України і в Криму.
У 2015 Україна звернулася до Міжнародного кримінального суду в Гаазі щодо військових злочинів і злочинів проти людяності на сході України і в Криму. Прокурори вивчили документи і сьогодні оголосили історичне рішення: є всі підстави для початку офіційного розслідування,
– написав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
В Офісі генерального прокурора заявили, що початок розслідування Міжнародного кримінального суду в Гаазі щодо злочинів Росії в Україні може початися за рік. Така затримка пов’язана із тим, що суд також змушений переформатувати свою роботу у зв'язку з пандемією COVID-19, яка впливає на строки розгляду окремих питань.
Зверніть увагу Перемир'я на Донбасі та будівництво доріг: що українці вважають основними досягненнями 2020 року
Як зазначив глава МЗС України, міжнародне правосуддя не швидке, але невідворотнє. "Настане день, коли російські злочинці обов'язково постануть перед судом", – додав він.
Нові досягнення у міжнародній торгівлі
У міжнародній торгівлі України також відбулось кілька позитивних зсувів.
По-перше, запрацювала діагональна кумуляція з ЄС, ЄАВТ та Грузією.
Як пояснила 24 каналу адвокат, юрист практики міжнародної торгівлі у First Chair Legal Ірина Павленко, це правило преференційного походження товарів згідно Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.
Кумуляція працює просто. Наприклад, норвезька скумбрія імпортується в Україну під 0% мита, переробляється та імпортується в ЄС вже як українська. При цьому переробка полягає лише в операціях, більших, ніж мінімальні (упакування), а не в виконанні правил достатньої переробки. Іноземному бізнесу це дає зменшення витрат на виробництво та сплату ввізного мита, адже норвезька скумбрія в ЄС імпортується під 20%, а українська – 0%,
– сказала вона.
По-друге, як нагадала Павленко, у 2020 відбулась ратифікація Угоди про вільну торгівлю з Ізраїлем. Це означає, що з 2021 до 2028 року поетапно знижуватиметься ввізне мито на 80% промислових товарів та 30% сільськогосподарських товарів. Вже з 2021 українські виробники імпортуватимуть в Ізраїль деревину, чорні метали, паперові вироби та рослинні олії під 0%.
По-третє, відбулась ратифікація Угоди про політичну співпрацю, вільну торгівлю та партнерство з Великобританією. "Очікуємо, що з Нового року україно-британські торгові відносини перейдуть з транзитного періоду до зони вільної торгівлі", – сказала юрист.
Також цікаво Нові обличчя 2020: про кого ми дізнались та кого обговорювали протягом року
За її словами, угода гарантує преференційний доступ 98% українських товарів до ринку Британії. Розміри та графіки зниження ввізного мита залишаються такими, як у домовленостях з ЄС. Водночас, Угода передбачає дещо відмінні правила достатньої переробки товарів, на що варто звернути увагу україно-британським бізнес-партнерам.
Найрезонансніші події у 2020 році: дивіться відео