Більшість киян не хочуть платити за в'їзд у центр столиці

Про те, що центр міста добре було б перекрити шлагбаумами і встановити плату за в'їзд, почали говорити у вересні. Інститут Горшеніна провів телефонне опитування серед киян, чи готові вони платити за таке задоволення. Виявилося, що майже 60 % — не готові. Автором ініціативи є ДАІ Києва. Однак тепер там рекомендують із запитаннями звертатися до Київської міської державної адміністрації.

Говорити, що ми зробимо заходи, які будуть пов'язані з обмеженням, встановленням шлагбаумів та збиранням коштів за проїзд це нереально,
— каже заступник голови Київської міської держадміністрації Михайло Костюк.

Натомість у реалізацію інших платних проектів чиновники вірять. Зокрема, йдеться про Кільцеву дорогу довкола столиці, збудувати яку не обіцяв перед виборами хіба що лінивий. Обіцянкам щонайменше шість років.

Велика кільцева, переконують фахівці Держінвестпроекту, зменшить навантаження на центр Києва на 20 тисяч автомобілів у день та зекономить 20 хвилин часу для кожного водія. Загальна довжина траси — понад 70 кілометрів. Коштуватиме будівництво приблизно 20 мільярдів гривень. Водії легкових авто за проїзд платитимуть 6—15 гривень. Окрасою цього чудо-шляху має стати міст через Дніпро, завдовжки 700 метрів.


У планах — кілька платних автошляхів

Окрім Кільцевої планують збудувати ще декілька платних автошляхів. Першими на черзі магістралі: Краковець-Львів-Броди-Рівне, довжиною майже 260 кілометрів, далі Щербаківка—Харків—Новомосковськ — понад 200 кілометрів, Одеса—Рені — 81 кілометр, та ще три інші. На шість нових доріг потрібно 90 мільярдів гривень.

Першими на черзі такі магістралі:

1. Краковець—Львів—Броди—Рівне (258 кілометрів).

2. Щербаківка—Харків—Новомосковськ (209 кілометрів).

3. Одеса—Рені (81 кілометр).

4. Ульянівка—Миколаїв—Красноперекопськ—Сімферополь (533 кілометри).

5. Дніпропетровськ—Запоріжжя—Мелітополь—Джанкой—Сімферополь.

Зважаючи на орієнтовну вартість нових автошляхів в майже 100 мільярдів гривень, втілити щось подібне в Україні навряд чи вдасться, — зазначають експерти. Для бюджету це надто великі гроші, а для інвесторів — серйозний ризик. Адже для того, аби дорога була окупною, нею протягом доби повинні скористатися близько 20 тисяч машин.

Платними потрібно, перш за все, робити міжнародні магістралі, які протягуються з заходу на схід і з півночі на південь через нашу країну для того, щоб пришвидшити транзит вантажів та пасажирів,
— каже доцент університету водного господарства та природокористування Анатолій Іванченко.

Одну з ділянок, дорогу Краковець—Львів—Броди—Рівне планували побудувати з 1999 року. Був концесіонер, тобто група компаній, готових взятися за реалізацію проекту. Але задум провалився: дорога не передбачала високих прибутків, потрібна була допомога держави, яка жодних гарантій не дає.


Альтернативні шляхи — обов'язкові

Шість проектних автошляхів доведеться не просто вдосконалювати, а будувати. В Україні сьогодні немає автомагістралі, яка б стовідсотково відповідала стандартам платної, — констатують експерти. Так звані автобани, які вже збудували, можуть претендувати хіба що на роль об'їзних.

Обов'язковою умовою будівництва швидкісних автошляхів має бути існування альтернативних шляхів, мають бути гарантії виробників на довгострокове використання такої дороги та гарантований швидкісний авторежим,
— каже виконавчий директор науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев.

З кожного літра бензину, згідно з законом, приблизно три гривні шістдесят копійок йде на ремонт доріг, з кожного літра дизпалива — дві гривні двадцять копійок. За даними Держкомстату лише у серпні цього року АЗС продали 322 тисячі тонн бензину та майже 190 тисяч тонн дизпалива. Одна тонна — це 1300 літрів бензину та 1250 літрів дизельного палива. Відповідно, тільки на ремонт доріг автовласники здали близько 2 мільярдів гривень.

Необхідність сплачувати за проїзд дорогою прихильники новації теж пояснюють обслуговуванням та ремонтом автошляхів.

Це означає, що хочуть провернути наступну аферу: вони хочуть, щоб платні дороги були більш-менш нормальної якості, а безкоштовні будуть жахливої якості і ними користуватись ніхто не буде. Тобто людей будуть свідомо заганяти на платні дороги,
— каже керівник громадського руху "Громадський контроль" Сергій Дубенко.

Тож, невдовзі водії платитимуть двічі: спочатку за безкоштовні шляхи — у вигляді акцизів і зборів до держказни, а потім — безпосередньо за проїзд платною дорогою.