Концерн "Укроборонпром" в умовах війни отримав велике (як на українські гроші) фінансування. У лютому державою було затверджено держзамовлення обсягом 6 млрд гривень, що передбачає виробництво та постачання бронетехніки, високоточних систем, засобів РЕБ та засобів зв'язку.
За рік, що минув, "Укроборонпром" створив систему імпортних закупівель зброї. У списку партнерів з'явилося 312 нових назв. 15% загальної суми держзамовлення спрямовується на закупівлі імпорту. Також згідно з ухваленим наприкінці минулого року рішенням РНБО про ресурсне забезпечення сектору безпеки та оборони України буде передано 4,4 млрд гривень держгарантій уряду на закупівлі імпортнних видів зброї для ЗСУ. З 4 липня 2014 року по 4 липня 2015 року було підписано 265 контрактів на суму в 1 млрд доларів, при цьому був отриманий додатковий дохід в 9,7 млн доларів за рахунок оптимізації регуляторних процедур.
Днями були підбиті підсумки відкритих конкурсів з відбору керівників Київського бронетанкового, Житомирського бронетанкового та Харківського автомобільного заводів. Відбір був названий публічним. Директором КБТЗ став Владислав Лисиця, директором ЖБТЗ – Олексій Бабич, директором ХАЗу – Олександр Фотченков.
Конкурс був оголошений "Укроборонпромом" у квітні. Йшлося про заміну директорів на 33 з 137 підприємств, що входять до складу державного концерну. З 137 підприємств "Укроборонпрому" 23 підприємства опинилися на окупованих територіях Криму та Донбасу. У червні були замінені директори на ХМЗ "ФЕД", Львівському авіаремонтному заводі, "Укрінмаші", ХКБМ ім. Морозова, Миколаївському авіаремонтному заводі та у "Промоборонекспорті".
Про зміни у керівництві іншіх підприємств зі списку стане відомо до 4 серпня.
Хто ж керує тепер "Укроборонпромом"? В соцмережах пишуть, що ці люди більш ніж дивно виглядають на таких посадах. Зокрема, генеральний директор "Укроборонпрому" – Роман Анатолійович Романов, за освітою педагог-фізик, у минулому був директором автосалону. Очевидно, вирішувальним фактором стало те, що минулих виборах він керував штабом Порошенка у Херсонській області. Звідти ж він перетягнув своїх "любих друзів": перший заступник гендиректора "Укроборонпрому" – Сергій Володимирович Пінькас – очолював комунальне підприємство в Херсоні. Заступник гендиректора з зовнішньоекономічної діяльності – 28-річний Денис Гурак, за освітою фармацевт. Заступник генерального директора з розвитку – Артур Володимирович Херувімов – закінчив Херсонський аграрний університет. Він був директором АТЗТ "Южспецгідрокомплект". У 2009 році притягувався до відповідальності за ухилення від сплати податків.
Директор Житомирського бронетанкового заводу – Михайло Мосін. Очолював КП "Херсонелектротранс", керуючи яким, уклав фіктивний контракт на суму 988 тисяч гривень. Вина була доведена на суму 296 тисяч, і 6 жовтня 2014 року Мосін був засуджений з позбавленням права займати керівні посади.
Директор Київського бронетанкового заводу – Владислав Лисиця. Родом з Херсону. Колишній начальник управління з продажів ПАТ "АвтоКрАЗ".
Директор Харківського бронетанкового заводу – Віктор Козонак. Родом з Херсону. Колишній директор херсонського автомобільного заводу "Анто-Рус", що входить до автохолдингу Порошенко.
Директор ДП "Зоря – Машпроект" – Костянтин Едуардович Картошкін. З 2009-го по липень 2014 працював директором ПАТ "Севастопольський морський завод", власником якого був Порошенко. Ця людина взагалі відома своїми проросійськими поглядами. З початком окупації Криму неодноразово висловлювався у підтримку анексії, в тому числі і на загальних зборах підприємства. Більш того, виступив з ініціативою націоналізації підприємства на користь міста Севастополя.
Пан Президент залишає за собою довгий кадровий хвіст. Цікаво, як далеко він тягнеться?
Читайте також: Порошенко вирішив, що кухарка може керувати державою?