Побачити Росію в якості відповідача у Гаазькому трибуналі (тобто в Міжнародному кримінальному суді) – мрія багатьох. Однак не кожен розуміє, що для втілення такої мрії треба ще багато та наполегливо працювати – як законодавцям, так і команді юристів, котра готуватиме гідну розгляду в МКС доказову базу. Про це йдеться у статті Наталії Лебідь "Як відправити Путіна до Гааги".

Перший крок, який наближає до МКС, полягає в ратифікації Римського статуту, який, власне, відкриває Україні шлях до запуску механізмів міжнародної кримінальної юстиції. Однак ставлення до цього процесу неоднозначне. РНБО виступає проти ратифікації, вважаючи, що це слід робити або синхронно з Росією, або не робити зовсім. Логіка тут така: в 2008-му Грузія ратифікувала Римський статут, а Росія – ні. Грузія, таким чином, добровільно стала учасницею судових процесів, які не забарились. Адже і по цей час МКС приймає позови від громадян, які отримали російське громадянство в Південній Осетії і претендують на відшкодування збитків від дій грузинської влади.

Ще один нюанс. Якщо до недавнього часу Росія просто не ратифіковувала Римський статут, то у листопаді 2016-го вона взагалі побажала вийти з угоди про нього. Про це Владімір Путін видав відповідний наказ. Такою була його реакція на те, що Гаазький трибунал кваліфікував дії Росії щодо захоплення українських територій в Криму та на Сході України як військовий конфлікт проти іншої держави. (Тоді ж у МКС акцентували й на інформації про утиск кримських татар на півострові),
– пише авторка.

Однак, наголошує вона, "щодо Римського статуту існує також і альтернативна точка зору. Вона полягає в тому, що, по-перше, підписуючи угоду про Асоціацію з ЄС, ми взяли на себе певні зобов'язання, в тому числі й щодо його ратифікації. В даному випадку Україна ризикує власним іміджем і формує уявлення про себе як про ненадійного або непрогнозованого партнера. Тоді як наші західні союзники повинні бути впевнені в тому, що ми дотримуємося духу і букви угоди. Крім того (і це вже по-друге), важливо створити механізм, що дозволяє переслідувати російських військових злочинців. З огляду на "специфіку" Російської Федерації, така можливість стане в нагоді ще не раз.

Так чи інакше, а риску під цією дискусією підвела Верховна Рада, затвердивши текст заяви до Міжнародного кримінального суду (МКС) про визнання його юрисдикції. Де-факто це означає, що наша держава визнає право МКС виступати в ролі третейського судді, визнає правомочність його рішень тощо. Звичайно, мова тут йде про випадки виняткового характеру – військові злочини та злочини проти людяності, що призвели до особливо тяжких наслідків, зокрема, до масового вбивства громадян. Ця новація, правда, ще ніяк не відображена в Конституції України, і навколо цього моменту розгортається окрема дискусія, котра також гальмує процес,
– йдеться у публікації.

Читайте також: До Гаазького суду передали докази злочинів окупаційної влади в Криму