Свою першу назву свято одержало на честь сходження Святого Духа на апостолів, яке обіцяв їм Христос ще перед своїм Вознесінням.
Сходження Святого Духу символізує піклування всіх Осіб Триєдиного Бога про світ: Бог Батько творить мир, Бог Син спокутує людей від рабства дияволу, Бог Дух Святий освячує світ через Церкву і проповідь віри для всіх народів.
У євангельській традиції сходження Святого Духу описується як полум’я, сполохи якого оточили кожного з апостолів, після чого вони знайшли "дар мов" — стали говорити на різних, не відомих їм раніше мовах. Таким чином, вони дістали можливість проповідувати віру Христову в різних куточках світу.
Саме тому День Святої Трійці іменується також днем народження Християнської Церкви.
Після Божественної літургії на свято Трійці у храмах здійснюється особлива вечерня з читанням уклінних молитов: священик читає молитви, стоячи на колінах у Царських вратах, лицем до віруючих, прихожани при цьому також встають на коліна, вперше після Великодня.
Напередодні Трійці Церква встановила Троїцьку суботу, в яку здійснюється поминання покійних, а у понеділок, одразу після Трійці, святкується День Святого Духа.