Євген Нищук – ексміністр культури України, учасник подій на Майдані, а сьогодні військовослужбовець, був "голосом" революції, тож годинами перебував на сцені, спілкувався з людьми, оголошував промовців. Він розповів 24 Каналу про спогади того часу, які найбільше закарбувалися у пам'яті.

Дивіться також У Києві відбулася хода на честь перших загиблих Героїв Небесної Сотні

Перші похорони та прощальний гімн "Пливе кача"

За словами Євгена Нищука, все пережите на Євромайдані, він досі добре пам'ятає. Це ті спогади, які приходять у снах, хоч пройшло вже 10 років.

Це були дні, коли ти відчував неймовірне єднання дуже сильних, потужних людей різного віку та статі. Всі вони були одержимі прагненням захистити свою гідність і свою свободу. Ця боротьба триває досі, бо тоді й зараз – ворог один і той самий,
– наголосив військовослужбовець.

Він пригадав, що тоді люди виступили проти "сателітів Кремля". Ці ставленики Росії наказали розганяти майдан, почалися перші сутички, водомети й перші загиблі герої, про яких усі сьогодні знають. Мовиться про на той момент 20-річного Сергія Нігояна, 25-річного білоруса Михайла Жизневського та 50-річного Юрія Вербицького.

Ці люди стали першими Героями Небесної сотні, а "Пливе кача" – прощальним гімном не тільки для майданівців, а й для всіх, хто загинув у війні на Сході та зараз, під час повномасштабного вторгнення.

Я пам'ятаю цей ступор, коли вперше побратими принесли на руках тіло Жизневського – етнічного білоруса. Ми нічого про нього не знали, нічого неможливо було розповісти, його мати, сестра не могли промовити ні слова. І тоді я попросив поставити народну лемківську пісню "Пливе кача",
– пригадав Нищук.

У ній наскрізною темою є боротьба за свободу, за краще життя. Співається, що за це можна навіть загинути, хоч ми не знаємо, де нас поховають, але все одно продовжуватимемо боротьбу. Тоді це музичне прощання вперше прозвучало на майдані. Після цього кожна родина загиблих героїв просила, щоб їм віддавали шану саме під пісню "Пливе кача".

Наскільки змінилися відчуття з початком повномасштабної війни

"Мої відчуття сповнені люті та одержимості довести почату справу до кінця. Треба закінчити те, що взяла на себе наша прекрасна нація та побороти зажерливого ворога, який тепер показав своє справжнє обличчя всьому світу", – розповів учасник подій на Майдані.

Цивілізовані країни, які не залежать від тоталітарного російського режиму, мають розуміти, що насправді зараз відбувається. Навіть не варто зважати на висловлювання таких політиків, як Роберт Фіцо чи Віктор Оран, які закликають Україну до певних компромісів. Після всього, через що пройшла наша держава, їх просто не може бути.

Цих компромісів ми вже "наїлися" за всю нашу історію, і сьогодні чи не єдиний момент, коли маємо змогу завершити розпочату справу. Це треба зробити заради сотень тисяч людей, яких вбила Росія у різні часи,
– наголосив військовослужбовець.

Він пригадав жертв Голодомору, "розстріляне Відродження" 1920 – 1930 років, усіх загиблих з 2014 року й дотепер. Відтак, цілком очевидно, що ніяких компромісів немає, а про українську звитягу уже говорить цілий світ.

"Без партнерів закінчити цю справу неможливо. Ми дякуємо їм і закликаємо робити це ще активніше. Адже чим більшою буде допомога, тим швидше ми переможемо одну з найбільших субстанцій зла на цій планеті", – підкреслив Нищук.

Революція Гідності: що відбулося 10 років тому

  • Приводом для початку протестів стало рішення тодішнього уряду Миколи Азарова відмовитись від євроінтеграції. Цього дня на майдан вийшли перші мітингувальники, переважно молодь. Загострення відбулося у ніч на 30 листопада 2013 року. Тоді бійці "Беркуту" жорстоко розігнали близько 400 студентів, які залишалися на головній площі Києва. Цей факт сколихнув суспільство, тому вже на наступне віче зібралося понад пів мільйона протестувальників.
  • Далі події тільки загострювалися. Силовики робили спроби штурму та намагалися розігнати людей. Одним із перших кривавих днів називають 19 січня 2014-го. Тоді Верховна Рада ухвалила "диктаторські закони", які суттєво обмежували права людей. Почалися масові заворушення, протестувальники палили "коктейлі Молотова", кидали світло-шумові гранати, беркутівці застосовували грубу силу.
  • Трагічний етап Революції Гідності почався 18 лютого 2014 року, тоді вже було відомо про перших загиблих, однак події почали розгортатися ще кривавіше. Упродовж трьох наступних днів силовики розстріляли майже сотню беззбройних людей. У листопаді 2023 року Володимир Зеленський назвав події Євромайдану – першим українським контрнаступом.
  • Співробітників "Беркуту", які розстрілювали людей досі судять. Частина обвинувачених втекла на територію Росії та отримали громадянство країни-агресорки. У листопаді 2023 прокурори Офісу Генпрокурора скерували до суду обвинувальний акт стосовно 5 міліціонерів, які під час Революції Гідності виконували злочинні накази.