Чи може нинішня ситуація на Донбасі стати ще одним замороженим конфліктом на пострадянському просторі , ще однією ізольованою від світу чорною дірою, сірою зоною контрабанди й безправності простих людей? І що потрібно робити, щоб уникнути його замороження за придністровським чи південноосетинським сценарієм?

Радіо Свобода вирішило пошукати відповідей на ці запитання в Брюсселі. Однак вони виявилися мало не табу.

Так, представник Росії при Нато Олександр Глушко відмовився їх прокоментувати на камеру. Так само вчинив і Гуннар Віганд, директор дертаменту із зв'язків з Росією, країнами Східного партнерства, Центральної Азії, регіонального співробітництва та співробітництва з ОБСЄ Європейської служби зовнішніх дій.

Натомість українські дипломати охоче говорять про цю проблему публічно. І мають власну відповідь на те, як попередити замороження: направити в зону конфлікту миротворчу місію ЄС.

Питання того, щоб ця ситуація на Донбасі не перетворилася на заморожений конфлікт, є ключовим аргументом, який ми завжди наводимо. Ми про це постійно нагадуємо європейській стороні. Якраз запровадження місії ЄС – це буде гарантія того, що цей конлфікт не стане замороженим. Перебування на території Донбасу представників країн ЄС буде гарантією того, що вони отримуватимуть інформацію з перших вуст, вони бачитимуть, що відбувається на місцях. Бо що ми бачимо сьогодні? Місію ОБСЄ не допускають до певних районів окупованої території, зокрема районів, контрольованих російськими бойовиками,
— розповідає Костянтин Єлісєєв, представник України при ЄС.

І поки на цю тему з-поміж європейських, російських та українських дипломатів готові відкрито говорити лише останні, європейські експерти визнають, що Росія в справжньому замороженні конфлікту не зацікавлена, і це був би ще не найгірший сценарій для України.

Ми маємо дуже обережно використовувати термін "заморожений конфлікт", тому що жоден конфлікт до кінця ніколи не заморожується. Радше потрібно говорити про те, що масштаб насильства зменшується суттєво. Але завжди є загроза відновлення конфлікту. І саме ця загроза визначає політичні дискусії щодо конфлікту. Росія не зацікавлена в чітко врегульованому замороженому конлфікті. Їй потрібен динамічний, тліючий конфлікт. Це їй дає найбільше впливу. Крім того, вона сама вже не спроможна проконтролювати вповні використання сили, бо є групи й з-поміж місцевого населення, які підтримують цей конфлікт, хоча вони в меншості й інтегровані з Росією,
— вважає експерт зі Стокгольму Нейл Мелві.

Нейл Мелвін працював радником при ОБСЄ. Він визнає, що ця організація могла б направити на Донбас не моніторингову, а значно впливовішу й потужнішу місію з попередження конфлікту. Але таке рішення блокуватиме Росія. Костянтин Єлісєєв теж визнає, що присутність спостерігачів ОБСЄ не гарантує миру.

В арсеналі міжнародної дипломатії, окрім миротворчих місій, ще санкції та політичний діалог як способи попередити замороження конфлікту.

"Навіть якщо політичний діалог не принесе бажаних результатів, як на мене, це наразі єдиний правильний шлях. Він дасть змогу виграти час і, можливо, дочекатися змін у владі в Кремлі. Наразі дуже складно сказати, що дасть змогу попередити замороження конфлікту на Донбасі. Санкції Заходу досі не виявилися ефективним та успішним способом відмовити Росію від її нинішньої політики",
— переконує науковий директор Брюссельської школи міжнародних студій.

Альтернативою замороженому конфлікту як поганому миру може бути або війна, або стабільний, справжній мир. Останнього наразі як в Україні, так і у ЄС не сподіваються доти, доки український уряд не відновить повний контроль над кордоном.