Не поборола "фейки"

У квітні цього року уповноважена Марія Львова-Бєлова розпочала боротьбу із "західними фейками".

Читайте також Експорт корупції: як Росія намагається знищити Захід зсередини

Спочатку Львова-Бєлова виклала власну версію подій, пов'язаних із депортацією дітей з Маріуполя в програмі "Антифейк". Потім опублікувала у телеграм-каналі відео, де 17-річний підліток розповідає про "провокації з українського боку" та невдалу спробу втекти з Росії. Надалі градус напруги ще більше зріс: з’явилися свідчення уповноваженої про те, що цей самий хлопець, Богдан, "наш, русский" і взагалі від початку "спеціальної воєнної операції" підтримує російських військових.

7 листопада цілий світ дізнається правду: депортована дитина пишається тим, що є українцем і мріє якнайшвидше повернутися додому. Побудована на брехні кампанія Львової-Бєлової по легітимізації міжнародних злочинів, за які вона 17 березня отримала ордер МКС на арешт, зазнає краху.

Стає відомо, що підліток не один раз, а кілька намагався втекти з російської прийомної родини, куди його насильно віддали під опіку. Оприлюднюються відомості про вимогу російської сторони з'явитися у військкомат та про проблеми в репатріації, які уповноважена пояснює тривалим процесом оформлення документів.

Сприяння в затриманні українських дітей на кордоні

Марія Львова-Бєлова не приховує, що при спробі перетнути кордон Росії згаданого підлітка Богдана затримали за її розпорядженням, бо "хлопчик – неповнолітній" і "як відповідальна особа" вона "не могла цього (виїзду – 24 Канал) дозволити". Однак:

  • по-перше, в окремих випадках дитина віком 16 – 18 років може покинути територію Росії без супроводу повнолітньої особи;
  • по-друге, стаття 6 федерального закону "Про уповноважених з прав дитини в Російській Федерації" не передбачає серед повноважень Львової-Бєлової регулювання процедури перетину державного кордону.

Відомо, що про "зникнення" Богдана уповноваженій особисто повідомила його протиправно призначена опікунка – ексмедикиня російських збройних сил у Чечні Іріна Рудницька. У зв'язку з цим прикордонна служба ФСБ затримала його.

Цікаво Якнайшвидші перемовини з ЄС невигідні Україні: чому краще почекати довше

Рудницька не може вважатися законним представником Богдана, правомочним розв'язувати питання його невід'ємної свободи пересування. Отже, у цьому випадку можна говорити про змову Львової-Бєлової, Рудницької та ФСБ щодо перешкоджання репатріації цивільної особи, що є окремим воєнним злочином.

Негайне та безумовне повернення

Надалі кримінальна група поповнилася новими учасниками. За свідченнями Львової-Бєлової, "досягнуто домовленостей зі спрощеного порядку документів (для виїзду Богдана – 24 Канал) з Московської області". За такими діяннями стоїть губернатор Московської області, фігурант 7 іноземних санкційних списків Андрєй Воробйов.

Воробйов став першим з губернаторів, в чиєму регіоні українських дітей було насильницьки передано в російські родини ще у квітні 2022 року. Він фінансово заохочував росіян встановлювати опіку над депортованими неповнолітніми, потім брав участь у церемонії нав'язування їм громадянства держави-агресорки.

Цього разу, попри те, що цивільні особи мають бути звільнені негайно та безумовно, він хоча і за "спрощеним порядком", однак контролює перебіг імплементації додаткових вимог щодо повернення Богдана. При цьому, за свідченнями представниці хлопця, його рідна сестра має опікунські права, належно оформлені за українським законодавством та засвідчені згідно з вимогами російського права. Богдану ж, всупереч міжнародним нормам, за участі ідентифікованої злочинної групи нав'язали громадянство Росії, що є окремим чинником, який ускладнює повернення.

Громадянство, мобілізація та неможливість покинути Росію

Побачити повістку Богдана так і не вдалося. Утім, його представниця обіцяє за потреби надати її міжнародним інстанціям. У такому випадку мова йде про окремий воєнний злочин – примусову мобілізацію, яка може переслідуватися в Міжнародному кримінальному суді, навіть якщо Богдан – її єдина жертва. Львова-Бєлова заперечує інформацію про примусову мобілізацію, стверджуючи, що в Росії дітей в армію не беруть.

Зауважте У нас є рік: що Україна має зробити у судовій галузі для продовження руху в ЄС

Однак, річ у тому, що підліток досягне повноліття через 10 днів. Це значно ускладнить його повернення в Україну, оскільки відповідно до статті 23 федерального закону № 138-ФЗ "Про громадянство Російської Федерації", Богдан не зможе вийти з громадянства Росії та самостійно покинути територію Росії у зв'язку з невиконанням зобов'язання перед Росією, а саме – військового обов'язку, передбаченого в статті 59 конституції.

Отже, потенційно хлопцю спочатку доведеться оскаржувати за російським законодавством нав'язування йому громадянства держави-агресорки, наполягаючи на його визнанні виключно громадянином України. А для того, щоб таке рішення ухвалити, російському суду доведеться визнати порушення міжнародного права з боку Росії, що межує з фантастикою.

Варто наголосити, що Львова-Бєлова низку разів повторювала: вивезені діти зберігають громадянство України. Тоді відкритим залишається питання, про які, взагалі, додаткові документи та спрощені процедури повернення може йти мова, якщо з Росії намагаються виїхати двоє іноземних громадян, кровно споріднені між собою, з документами, належно оформленими компетентними органами іноземної держави?

Остаточно привласнили

Як і передбачалося, росіяни заперечують перебування на своїй і на окупованій території українських дітей. Львова-Бєлова неодноразово називала їх російськими дітьми. Повторення такого наративу нині свідчить – процес примусового нав'язування російського громадянства завершено. Саме тому уповноважена наполягає: "У нас немає таких (українських сиріт/позбавлених батьківського піклування) дітей". У цьому випадку маємо зізнання відразу у двох порушеннях і розкриття ще однієї брехні:

  • вивезених дітей ніхто не визнає українцями, і вони не зберігають громадянство України;
  • депортованих або примусово переміщених сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, вносять до єдиної федеральної бази як російських громадян, що дозволяє їх потенційно брати не лише під опіку, але й усиновлювати.

Рекомендуємо Що насправді стоїть за "шевченківським фейком"

Що стосується внесення до єдиної федеральної бази цих дітей, позбавлених батьківського піклування, українських дітей без супроводу включають туди відразу після депортації. Це попередньо засвідчили службовці Брянської області та Ямало-Ненецького автономного округу. За словами ж самої Львової-Бєлової в російських інтернатах українських дітей – немає. Тоді куди поділися цілі сиротинці, депортовані з України та про скількох ще українських дітей з повістками в російську армію мовиться – залишається питанням зі страшною відповіддю.