Подорожчало все

Згідно з даними Держстату, протягом 2021 року хліб подорожчав на 18,7%, яйця – на 19%, олія – на 38,8%, цукор – 28,3% тощо. І це помітили всі. А от те, що фрукти за підсумками року подешевшали на 10,2% помітили лише ті, хто цікавиться статистикою. У підсумку, маємо "середню температуру по палаті", яка не завжди відповідає суб'єктивному сприйняттю цінової динаміки.

Читайте також Чому зростають ціни на продукти та що буде далі

Питома вага продуктів харчування в структурі індексу споживчих цін становить понад 40%. Арифметика доволі проста: подорожчання продовольства на 1% збільшує загальний рівень інфляції на 0,4 відсоткового пункту. Відповідно, підвищення цін на продукти харчування на умовних 20% забезпечить внесок до загальної інфляції на рівні 8 відсоткових пунктів.

Важкі часи

У 2021 році подорожчання продуктів харчування було обумовлення стрімким зростанням світових цін на продовольство: за рік індекс продовольчих цін FAO зріс на 23%, з травня 2020 року (локальний мінімум) – на 47%. Проте, вплив цього фактора вже значною мірою реалізувався.

Як підвищення цін на газ позначиться на врожайності у сільському господарстві (через подорожчання мінеральних добрив)? Якими будуть тарифи на газ для населення після закінчення дії річного тарифу (в кінці квітня)? Без відповіді на ці принципові запитання (а її наразі немає) будь-які прогнози щодо інфляції у 2022 році будуть, м'яко кажучи, необґрунтованими.

Подорожчання всього Українців у Луганську прирекли на повільну голодну смерть

Основні проінфляційні ризики знаходяться в площині витрат. Попри численні повідомлення НБУ про присутність стійкого споживчого попиту, саме фактор обмеженості попиту може відіграти ключову антиінфляційну роль у 2022 році. Водночас цей самий фактор обмежуватиме потенціал зростання економіки.

Немає підстав для паніки

Девальваційний сплеск у січні є типовим явищем, що пов'язане з відновленням ділової активності після новорічних свят. Проте, у січні 2022 року дія "сезонних" факторів була підсилена за рахунок погіршення зовнішніх обставин.

Істотний девальваційний тиск на валюти країн, що розвиваються, генерує очікуване посилення жорсткості монетарної політики Федеральної резервної системи США у відповідь на стрімке прискорення інфляції. Водночас маємо негативний інформаційний фон, пов'язаний з агресивними діями РФ, що стимулює попит на іноземну валюту, зокрема з боку іноземних інвесторів.

Присутня також спекулятивна складова. З 1 грудня НБУ збільшив ліміти валютної позиції банків у півтора раза – з 10% до 15% від розміру регулятивного капіталу.

  • По-перше, попри істотне знецінення гривні починаючи з другої половини листопада, обмінний курс станом на 18 січня 2022 року (28,12 гривні /долар) є трохи, вищим ніж на ту саму дату 2021 року (28,05 гривні /долар). Тобто, наразі немає підстав говорити про щось більше, ніж кон'юнктурні коливання курсу.

До теми Як Україна планує боротися з надмірною інфляцією

  • По-друге, в межах поточної курсової політики НБУ з так званими сезонними коливаннями курсу, девальвація гривні у грудні-січні є швидше правилом, ніж винятком. До традиційних чинників (зокрема, значні виплати з бюджету наприкінці року) слід додати негативний інформаційний фон, пов'язаний з агресивною політикою РФ.

Якщо говорити про вагоміші чинники девальвації, то головним з них наразі вбачається висока вартість імпорту енергоносіїв. Вплив цього фактора на курс ми ще можемо відчути в майбутньому.​

Уряд заборонив націнку на низку продуктів – дивіться відео