Польська допомога

Починаємо з Польщі, де, як і раніше, активно підтримують Україну. Так, глава Бюро нацбезпеки Павел Солох після наради за участі членів уряду і президента заявив, що Варшава готова надати Україні військову і гуманітарну допомогу у разі збройної конфронтації з Росією.

Читайте також Польща поставить Україні озброєння, зокрема, засоби протиповітряної оборони

Польські законодавці також не проігнорували питання, адже Сейм Польщі прийняв резолюцію, у якій засудив політику Росії.

Ба більше, парламентарі в резолюції звернулися до країн НАТО та ЄС з проханням надати всебічну підтримку Україні на тлі російської агресії.

Угорська зрада

Тим часом прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан 1 лютого поїде до Москви та зустрінеться з президентом РФ Владіміром Путіним.

Такі дії викликали незгоду в опозиційного альянсу, який опублікував спільну заяву, де закликає Орбана скасувати запланований візит до Москви через ситуацію навколо України.

Опозиція вважає, що на тлі напруги на східному фланзі Європи дружня зустріч прем'єр-міністра з Путіним є особливо шкідливою для єдності позиції ЄС та НАТО, а також суперечить національним інтересам самої Угорщини.

Єдиний кандидат у прем'єри від опозиції Маркі-Зай також долучився та заявив, що Віктор Орбан веде відносини з Москвою виключно у своїх "власних особистих фінансових і політичних інтересах".

За словами Маркі-Зая, останнім часом Угорщина зрадила своїх західних союзників, в тому числі Польщу та Україну. Тепер буде цікаво поглянути на рейтинги "Фідес" та опозиції.

Чеська солідарність

Натомість новий уряд Чехії продовжує послідовно підтримувати Україну. 26 січня кабінет ухвалив рішення про передачу Україні в дар понад 4 тисячі 152-міліметрових артилерійських боєприпасів на суму близько 37 мільйонів крон (1,7 мільйона доларів).

Глава МЗС Ян Ліпавський, у свою чергу, також зазначив, що вважає санкції проти РФ ефективними, тому Чехія підтримувала та продовжує підтримувати більш жорсткі санкції як засіб стримування Москви. Здається, поле для співробітництва з Чехією дедалі розширюється.

Словацька дилема

Напруженість по треку НАТО – РФ впливає не лише на внутрішню ситуацію в Угорщині. Так, у Словаччині міністр закордонних справ Іван Корчок підтвердив, що НАТО наразі оцінює, чи доцільно буде надіслати в країну бойову групу чисельністю 1000 осіб.

Однак, інші високопоставлені члени урядової коаліції вважають, що схвалення такої пропозиції на даному етапі неможливе.

За словами джерел в уряді, коаліція побоюється несхвалення з боку громадськості та наступних протестів.

Корчок також додав, що розгортання є не вимогою НАТО, а відповіддю на події в умовах кризи. Міністр сам зізнався, що підтримує розгортання, але уряд не вів переговори про таку можливість, а будь-яке розміщення іноземних військ на словацькій землі має бути схвалено парламентом.

Що там у сусідів Чому поляки не платять, за що голосують угорці та які сумніви у словаків

Варто зазначити, що побоювання глави МЗС не були марними, адже 26 січня на протест, що був організований партією Smer, зібралося понад 1000 осіб. Протестували в тому числі проти оборонної угоди між Словаччиною та США, про яку ми писали раніше, обов'язкової вакцинації та підвищення цін на продукти харчування та енергоносії.

У протесті взяли участь декілька представників опозиційних та позапарламентських партій. У своїх зверненнях до натовпу вони відзначили, що дострокові вибори є єдиним виходом із ситуації. Враховуючи високі рейтинги опозиції, питання дострокових виборів виглядає актуальним, тому пильнуємо далі.

Мир на континенті залежить від однієї людини – дивіться далі