Архив
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS ЛЕНТА
      Общий RSS

      Топ новости

      Видео новости

      Е-саботаж: як депутати намагаються знищити кримінальну відповідальність за незаконне збагачення

      Згідно з чинним законодавством, будь-які інші доходи державного службовця, окрім зарплати і викладацької, наукової діяльності та медичної практики – є незаконними.

      Після публікації електронних декларацій, де чиновники самі зізналися в статках, походження яких неможливо пояснити невеликими зарплатами держслужбовців, і після запровадження кримінальної відповідальності за незаконне збагачення відкрилися фантастичні можливості для притягнення корупціонерів до відповідальності. Бо незаконне збагачення є злочином де факто і не вимагає з'ясовування, звідки ці статки: достатньо довести відсутність законних джерел їх походження.

      Читайте также: Золото та мільйони: історія про топ-чиновницю, яка розійшлася з чоловіком, щоб приховати статки

      Наприклад, розслідуючи справу голови Держаудитслужби Лідії Гаврилової, детективи з'ясували, що з 1998 до квітня 2017, тобто – майже за 20 років на державній службі, вона офіційно заробила трохи менше мільйона і трьохсот тисяч. При цьому лише з 2015 витрати становили майже 10 мільйонів гривень. Звідки ці кошти — невідомо, але пояснити їх походження законними джерелами вона не може. Саме тому нині її обвинувачують у незаконному збагаченні. Окрім того, Гаврилова ще й набрехала в декларації загалом на приблизно сім з половиною мільйонів гривень.

      Про деталі цієї справи – дивіться у програмі "Справа детектива" з детективом НАБУ Віталієм, який безпосередньо її розслідував:

      Законодавство передбачає найсуворіше покарання за неправдиві відомості в декларації – ув'язнення на строк до двох років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Якщо ж посадовець не може пояснити законними джерелами походження своїх статків, йому загрожує до десяти років в'язниці з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна.

      Загалом НАБУ і САП розслідують незаконне збагачення і недекларування понад 100 високопосадовців. Серед них — міністри, представники колишнього і нинішнього керівництва державних органів, включно з ДФС, СБУ та іншими, прокурори, судді, а також народні депутати. І саме тому, що незаконне збагачення може стати таким ефективним способом притягнути корупціонерів до відповідальності, останні постійно намагаються знищити статтю про незаконне збагачення і унеможливити кримінальну відповідальність на основі даних з е-декларацій.

      Так, у листопаді 2017 два позафракційних депутати Яків Безбах і Костянтин Жеваго зареєстрували законопроект, згідно з яким стаття про незаконне збагачення фактично скасовувалась – мовляв, вона порушує презумпцію невинуватості. Через різку критику міжнародної спільноти та української громадськості ідею відклали. Проте повернулись до неї менш як за півроку. Цього разу вже депутати з правлячої коаліції.

      Жеваго
      Костянтин Жеваго

      Владислав Данилін й Олександр Кірш з "Народного фронту", а також Геннадій Чекіта й Андрій Шинькович з БПП в січні 2018 знову запропонували переписати статтю закону так, щоби вона не працювала. Однак через суспільний резонанс знову відмовились від ідеї і відкликали законопроект. Водночас 59 народних депутатів звернулись з проханням визнати неконституційним кримінальну відповідальність за незаконне збагачення до Конституційного суду, де на той час вже було ще одне подання – про визнання неконституційним ключових положень е-декларування як такого.

      Данилін
      Владислав Данилін

      Майже одночасно зі зверненням депутатів до КСУ про скасування незаконного збагачення Національне агентство із запобігання корупції ухвалило так зване "роз'яснення", яким фактично зобов'язало НАБУ отримувати в них дозвіл на розслідування незаконного збагачення і недекларування. Мовляв, розслідувати справи за цими статтями можна лише за умови, що ознаки недекларування і незаконного збагачення будуть знайдені під час перевірки декларацій в НАЗК.

      Така вимога, однак, суперечить Кримінальному процесуальному кодексу, яким керуються правоохоронні органи у своїй роботі. Окрім того, НАЗК не є правоохоронним органом і не має ні повноважень, ні можливостей розслідувати злочини, а лише – інформувати правоохоронні органи про ознаки цих злочинів, які вони можуть виявити під час перевірки декларацій.

      На практиці ж маємо непоодинокі випадки, коли НАБУ розпочинали кримінальні провадження за цими двома статтями на основі даних з декларацій, в яких Агентство із запобігання корупції не знаходило жодних порушень. Ураховуючи неефективність процесу перевірки декларацій в НАЗК, подекуди відвертий саботаж повноцінної роботи системи е-декларування та політичну залежність органу, про яку повідомляли викривачі з самого Агентства, узаконення подібної вимоги фактично заблокує можливість притягнення посадовців до відповідальності на основі даних з декларацій.

      Мосійчук
      Ігор Мосійчук

      Зробити саме це, тобто легалізувати вимогу цього роз’яснення, намагаються народні депутати. Народний депутат від "Радикальної партії" Ігор Мосійчук, наприклад, звертався до суду саме з такою вимогою – зробити обов'язковою процедуру отримання висновку НАЗК для відкриття відповідних проваджень НАБУ. Його колега по фракції народний депутат Ігор Попов у червні 2018 подав ще один законопроект, яким пропонував зробити обов'язковими висновки НАЗК для розслідування за статтями про незаконне збагачення.

      Читайте также: Бізнес "зростає": як після скарги підприємця НАБУ моментально викрило директора-хабарника

      На сьогодні із згаданих законопроектів один був відкликаний, другий знятий з розгляду, третій – на розгляді в комітеті. До нього завжди можуть повернутись або зареєструвати нові.

      Роз'яснення НАЗК, попри його незаконність, досі не скасоване, і фігуранти справ НАБУ активно намагаються його використовувати на свою користь в судах, які розглядають їхні справи. Перезавантажувати НАЗК народні депутати не поспішають – у парламенті вже біля двох років як застрягли законопроекти про це.

      Суди ж, у свою чергу, ці справи не поспішають розглядати в очікуванні рішення Конституційного суду. Там вже завершили розгляд обох подань у відкритому режимі і перейшли до закритої частини ухвалення рішення, яке може з'явитись вже незабаром.

      Так і виходить, що народні депутати – тобто ті, хто декларує і мав би бути зацікавлений у подоланні корупції – на практиці намагаються її саботувати.

      Як це виправити? Реалізацією нашого з вами конституційного права обирати своїх представників у владі під час виборів. І якщо цей вибір кожного буде усвідомлений – ми зможемо отримати парламент, в якому депутати працюватимуть на державні інтереси, а не на свої. А поки цього не відбулось — слідкувати за тим, як розглядаються їх справи в суді, робити висновки і підтримувати тих, хто, попри саботаж, продовжує боротись з корупцією.

      powered by lun.ua
      Если Вы обнаружили ошибку на этой странице, выделите ее и нажмите Ctrl+Enter
      Комментарии
      Больше новостей

      Читай новости даже без интернета

      Скачать

      Читай новости даже без интернета

      Залиште відгук