Як вшановують пам'ять полеглих українських захисників

Того дня росіяни вперше перетнули український кордон не окремими загонами, а батальйонно-тактичними групами.

Читайте также: Як Україні не втратити свою незалежність: приклади успішних країн

Але, попри свою чисельну перевагу під Іловайськом, окупанти обрали цілком природній для росіян спосіб ведення бою – обман і стрільба у спини. Тоді наша армія зазнала найбільших за час війни одномоментних втрат. Лише за офіційними даними, під час виконання операції загинуло 366 українських воїнів, 429 – отримали поранення, 300 – потрапили у полон.

І уже через рік після цього з'явилася ініціатива – оголосити 29 серпня Днем пам'яті. Наша держава, на жаль, і досі не спорудила у Києві гідний меморіал загиблим. Тому їх сім'ї почали збиратися біля Стіни пам'яті Михайлівського монастиря, який побудували волонтери.


Стіна пам'яті біля Михайлівського монастиря

Починаючи з 2015 року, вони зустрічаються там у цей день, аби віддати шану своїм загиблим чоловікам та дружинам, батькам та дітям, які назавжди лишились на полях битв з росіянами. З 2017 року, одночасно з Києвом, почали проводити заходи по вшануванню і в інших містах України. У Кривому Розі та Чернігові 29 серпня офіційно визнано Днем пам'яті.

З 2014 року ініціативу молитовно підтримує Православна Церква України, правлячи цього дня у всіх церквах поминальні молитви за загиблими воїнами. У 2018 році на Михайлівській площі біля Стіни пам'яті зібралося понад п'ять тисяч членів родин загиблих з 16 областей.


У Кривому Розі та Чернігові 29 серпня офіційно визнано Днем пам'яті

На початку війни багато говорилося про "славнозвісну" стіну на кордоні з Росією – фортифікаційну споруду, яка б у теорії мала нас захищати. І поки уряд ніяк не міг почати будівництво стіни на кордоні – ми збудували стіну біля Михайлівського монастиря.

Вона у кінці 2013 року дала притулок вільним українцям, які ховались від берківців. Згодом до неї приносили загиблих героїв Небесної Сотні, і там же лікували поранених, а зараз вона стала Стіною пам'яті.


За цією стіною майданівці ховались від бійців "Беркуту"

Її було створено ще у серпні 2015 року на чотирьох секціях муру Свято-Михайлівського монастиря. На ній розміщені металеві конструкції зі світлинами та коротким життєписом українських добровольців, військовослужбовців та представників українських силових структур, які загинули під час російсько-української війни.

Від серпня 2018 року біля стіни встановлений електронний термінал, який працює з базою даних "Книги пам'яті". За його допомогою можна знайти інформацію про загиблих. Вшанування загиблих – це нормальна традиція для країн, які дізналися, що таке війна. Наведу вам пару прикладів.

Як в інших країнах вшановують пам'ять своїх захисників

День пам'яті у США спочатку був присвячений всім загиблим у Громадянській війні і називався Decoration Day (оскільки вінками та квітами прикрашали могили солдат). З 1882 року у побут увійшла назва Memorial Day, а після Першої світової війни у цей день стали згадувати солдатів уже усіх воєн, у яких брали участь американці.

День пам'яті у США
День пам'яті у США

У американців є декілька традицій щодо Дня пам'яті: вони приспускають державні прапори до обіду у цей день, а також прикріплюють до одягу червоні маки. Традиція з маками з'явилася фактично після виходу поеми "На полях Фландрії" Джона Маккрея у 1915 році. Поема мала такі рядки: "У Фландрії ряди квітів – червоніють маки між хрестів, що відзначають нашу смерть".

Трохи згодом для збору коштів на підтримку ветеранів викладачка університету Джорджії Мішель Моіне почала продавати штучні маки з шовку. Звичай носити маки поширився за три роки по всій Британії, і з 1921 ці квіти стали одним із символів Дня пам'яті полеглих.

Про всій країні у цей день проводять паради, в яких беруть участь військовослужбовці, ветерани, оркестри, військова техніка. Також проходить Національний концерт у честь Дня пам'яті. У 2000 році Конгрес США ухвалив проводити National Moment of Remembrance – в День пам'яті о 15:00 американці роблять паузу, зупиняються на одну хвилину, щоб згадати тих, хто загинув виконуючи свій обов'язок

День пам'яті полеглих у війнах Ізраїлю і жертв терору – це ізраїльський державний день жалоби. У цей день вшанують пам'ять солдатів армії оборони Ізраїлю, полеглих у війнах або при виконанні обов'язків різних служб безпеки.


День пам'яті полеглих у війнах Ізраїлю

День пам'яті починається напередодні о 20:00 з однохвилинної сирени. Під час офіційної церемонії, яка проходить біля Стіни плачу, приспускається прапор. Об 11:00 наступного ранку звучить двохвилинна сирена, під час якої більшість ізраїльтян стоять мовчки, зупиняється транспорт та люди. Після ранкової сирени відбуваються церемонії пам'яті на кладовищах.

У Великобританії, Канаді, ПАР, Австралії і Нової Зеландії однієї з найголовніших традицій Дня пам'яті полеглих є хвилина мовчання в пам'ять загиблих – об 11 годині, 11 числа і 11 місяця. Символом дня також є червоний мак.

Мої друзі, які повернулися з війни, кажуть, що закінчували справи тут на випадок, якщо повернутися уже не вдасться. І я чомусь переконаний у тому, що їм важливо було розуміти, як саме з ними попрощаються і чи будуть пам'ятати.

Чи стануть вони нудними рядками між прогнозом погоди і новинами спорту, простою цифрою "сьогодні на Донбасі загинуло стільки-то бійців". Чи їх будуть поважати і пам'ятати ще багато років і ставити дітям у приклад. Коли йдеш ризикувати життям, дуже важливим є розуміння, що у випадку твоєї смерті її оцінять і будуть пам'ятати.

Читайте также: Скільки військових підрозділів Росії розміщено на території України: відповідь експерта

Про фонд "Повернись живим"

Наш фонд "Повернись живим" співпрацює з владою, бо виграти без неї війну не дуже реалістично. Ми рідко виносимо суть цього спілкування за межі кабінетів, але про одне я все ж розповім.

Останні два роки ми добивалися того, щоб в Україні також з'явилась традиція вшанування полеглих. Хвилина пам'яті, коли зупиняються автобуси та трамваї, потяги та машини, коли на хвилину переривається ефір телеканалів і кожен із нас зупиняється лише на одну хвилину, щоб віддати шану тим, чий годинник зупинився назавжди.

Ця ініціатива блокувалась на різних рівнях. Чиновники нам іноді казали про те, що поки війна не закінчилась – це не на часі. Адже вона у нас когось забирає майже щодня. Але я перепрошую. Ця війна може тривати десятиріччями. І що тоді? Чи маємо ми право залишити без ушанування своїх полеглих солдат на невизначений строк?


Скільки людей загинуло у війнах, які зчинила РФ

У цей самий час різні групи людей з сімей загиблих, колишніх і чинних активістів та військових почали суперечку щодо дати. Одні вважали, що 29 серпня – занадто акцентує День пам'яті на Іловайських подіях і трохи відверне увагу від втрат, скажімо, у Дебальцевому.

Додатковий розбрат робив цю тему ще менш цікавою для влади. І та почала її ще сильніше уникати. У результаті – у нас немає офіційного Дня пам'яті. Є народний і церковний день – 29 серпня. І все. Але без підтримки держави йому знадобиться ще багато років, щоб стати масовим і загальнонаціональним явищем.

Читайте также: Як досягнути звільнення бранців Кремля: Дейнега закликав до глобальної акції

Надзвичайно важливо, щоб був день, коли з ранку приспустять прапор і хвилина, коли ми усі зупинимось, щоб послухати своє серце і подумати про тих, чиє зупинилося за ці п'ять років російсько-української війни.