…Приблизно так може виглядати внутрішній діалог Петра Олексійовича Порошенка перед дзеркалом незабаром після завершення президентських перегонів. Адже соціологія практично не лишає йому шансів на перемогу, а інопланетяни не прилетять рятувати політичну кар'єру президента, який розгубив підтримку українців. Звісно ми не маємо супер-сили, щоб прочитати думки в голові гаранта, але давайте спробуємо уявити можливі сценарії подальшої долі п'ятого президента України, якого вочевидь зарано відправляти на політичну пенсію.
Читайте також: Жаданий Залізний Трон, або "Гра Престолів" по-українськи
Цап відбувайло
За прадавньою українською політичною традицією, будь-яка нова влада схильна всі проблеми та складнощі списувати на попередників чи "злочинну владу", яка була до неї. Тож цілком імовірно, що складну економічну ситуацію, інфляцію, корупцію та навіть проблеми на фронті новий президент гучно списуватиме на помилки та огріхи п'ятирічного президентства Петра Порошенка. Цікаво, що діючий глава держави після поразки на виборах може стати об'єктом нападок та звинувачень не лише з боку Володимира Зеленського та його команди, а й зручною мішенню для Юлії Тимошенко, Анатолія Гриценка, Олега Ляшка, Віктора Медвечука, Юрія Бойка та інших політиків. Бо багато з них можуть націлитися на розширення власної електоральної підтримки за рахунок прихильників Порошенко.
Судове переслідування й тюрма?
З огляду на численні корупційні скандали та звинувачення на адресу поки що діючого президента та його оточення, аж ніяк не виключено порушення кримінальної справи проти нього особисто. Адже антикорупційним органам треба буде на комусь доводити свою ефективність після років фактичного простою і буксування.
Тож чи повторить Петро Порошенко долю Юлії Тимошенко, яка після програшу на президентських виборах 2010 року опинилася за гратами, та чи зможе себе захистити в суді або домовитися чи відкупиться від переслідування – покаже час, але ризик такого розвитку подій для нього є досить високим.
Почесний вигнанець
Не виключаю, що президент, а за сумісництвом й олігарх, прийме для себе рішення перечекати буремні для себе часи де-небудь в Іспанії, де він і його друзі мають вілли на південному узбережжі. Так уже робили свого часу різні українські діячі: Рінат Ахметов якийсь час жив у Монако, Дмитру Фірташу довелося виїхати до Австрії, де він і застряг через проблеми із правосуддям, після приватизації "Приватбанку" Ігор Коломойський вже два роки проживає то у Швейцарії, то в Ізраїлі, численні представники режиму Віктора Януковича досі відсижуються у РФ та навіть голова МВС Арсен Аваков певний час переховувався в Італії. При чому, деякі з цих громадян виїжджали з країни про всяк випадок, не чекаючи початку кримінального переслідування. А от чи вирішить залягти на дно на іспанському узбережжі Порошенко чи проявить свій бійцівський характер – дізнаємося зовсім скоро.
Лідер антипрезидентської опозиції
З іншого боку, чому б Порошенко не очолити опозицію до нової влади? В парламенті Петро Олексійович має одну з найбільших фракцій, має фінансові та медійні ресурси, велику команду, яка звісно ж сильно порідіє після його програшу, але хтось же таки не тікатиме із нагрітого місця. Тоді будь-які потенційні кримінальні справи проти себе Петро Олексійович може називати політичним переслідуванням і телефонувати зі скаргами "західним партнерам". А от критикувати перші кроки президента Зеленського імовірно буде дуже легко, тому набрати електоральні бали та провести чималу фракцію до нової Ради вже восени, а заодно отримати бажаний депутатський імунітет – завдання, яке цілком під силу такому досвідченому гравцю як Порошенко.
Назад у бізнес
Ні, ну хто повірить, що людина, яка колись стояла у витоків "Партії регіонів", а потім була одним з обличь Помаранчевої революції та Євромайдану, він же – багаторазовий депутат і міністр кількох урядів, екс-голова РНБО й раптом піде з великої політики? Але якщо, наприклад, це буде умовою збереження його бізнесу та навіть волі? От якщо його кулуарно жорстко поставлять перед складним вибором? Володимир Зеленський у недавньому інтерв'ю для "РБК" вже заявив, що на місці Порошенка пішов би з політики. Чим не натяк. Чого б Петру Олексійовичу не продовжити розбудову своєї бізнес-імперії, яку він слізно обіцяв продати, балотуючись у президенти 2014 року.
От чого скоріше за все не відбудеться – так це здійснення озвученої колись пресі мрії Порошенка про кар'єру в Європарламенті, адже з такою репутацією та рівнем громадської недовіри це навряд чи можливо.
Що ж чекатиме на Петра Олексійовича після 21 квітня, і як він сприйматиме нові виклики на своєму політичному шляху – побачимо вже незабаром. Чекати лишилося недовго – шоу має тривати.
Читайте також: Вибори як Армагеддон, або Неочевидні симптоми української виборчої хвороби