Тепер на площі Ратслаукумс у центрі Риги на тому місці, де колись стояла ялинка, вмонтована в землю велетенська пам’ятна медаль. Там написано, що саме на цьому місці 500 років тому засяяла перша різдвяна красуня.

У продовження цієї традиції у Ризі вирішили організовувати фестиваль ялинки. Але однієї виявилось замало, тож мешканці Латвійської столиці вирішили встановити по місту понад 40 ялинок, але нетрадиційних. Часами їх узагалі важко назвати хвойним деревом. До прикладу, зі скла, ковані з металу, складені з дерев’яних колод, музичні, є навіть одна новорічна красуня з доволі дивною назвою — "нещасна ялинка".

Хоча не буду заперечувати, що колорит міста від цього не постраждав, я б сказала навпаки. Адже для туристів стає справжньою пригодою пошук чергової ялинки. Для приїжджих навіть випустили спеціальну карту, на якій позначено місце розташування цих ялинок. На жаль, знайти усі ялинки мені не вдалося, бо двох днів у Ризі для цього замало. Але за цей час я спробувала хоч трішки зануритись у життя столиці Латвії і поспілкуватися з місцевими мешканцями.

До речі, ми швидко порозумілися. Оскільки майже половина мешканців Риги розмовляють російською мовою. Люди привітні, завжди підкажуть дорогу чи потрібне вам місце. А ще вони завжди усміхнені — не знаю, можливо, тому що у них чи не найдорожча валюта світу — лат — це приблизно 15 гривень. Якщо переводити гроші у нашу валюту, то звичайно, ціни у магазинах "кусаються". Однак, якщо українці вже забули, що за копійки можна щось купити, то у Ризі — копійки (по-їхньому сантими) досі у фаворі.

Там, маючи жменю монет, можна відчувати себе королем — можна і глінтвейну попити, і сувеніри купити. До речі, у центрі Риги поширені різдвяні ярмарки, тож у дерев’яних будиночках ви зможете придбати їхній національний крам — в‘язані рукавички чи шкарпетки, спеціальні рукавиці для кухні з оленями, роботи з дерева чи скла, а ще мед — в них є свій особливий сорт меду (усе зроблено з натуральних інгредієнтів, але з додаванням спирту).

Ледь не забула сказати, що у таких ятках можна сміло торгуватися, інколи ціну можна вдвічі "збити".

Центр Риги нагадав мені фрагменти з казок — будиночки з гострими дахами і шпилями, статуї тварин зверху, але найбільше там котів, бо саме ця тварина вважається символом Риги. На вулиці затишно і тихо, усе прикрашено новорічними іграшками і вогниками. Найбільше вразили будинки, на яких висіли бантики. Складалось враження, що саме нам дарують всю цю красу. Новорічні і різдвяні свята ще попереду, тож маєте час аби завітати до міста "ялинок, копійок і котів". Неймовірний настрій гарантовано!

Фото автора (вибачайте за якість, зроблені з телефона).