Що змусило журналістку вдатися до самоспалення та чому у своїй смерті вона звинувачує російську владу – у новому випуску "Територія рівності" на 24 каналі.

Читайте также Кримські татари в руках Путіна: як українці можуть їх врятувати

Протягом своєї журналістської кар'єри Ірина Славіна тричі втрачала роботу через протест цензурі й редакційній політиці. Останні 5 років вона працювала у власному незалежному медіа KozaPress, в якому не боялась без цензури розповідати про різні події.

Ірина Славіна
Ірина Славіна / Фото зі сторінки Славіної у фейсбуці

Натомість журналістку демонстративно пресували, різали шини її авто та клеїли образливі листівки у під'їзді. Упродовж останніх років проти Славіної вели 3 цивільні справи й декілька адміністративних.

У чому звинувачували журналістку

Ірину Славіну оштрафували на 70 тисяч рублів за сатиричний пост про нову меморіальну дошку Йосипу Сталіну. На 20 тисяч – за участь в акції пам'яті Бориса Нємцова. Також її змусили заплатити штраф у розмірі 5 тисяч рублів за пост про форум "Свободные люди" опозиційної організації "Открытая Россия". Тоді журналістку звинувачували у зв'язках з небажаною організацією. Також напередодні самоспалення до неї приходили з обшуком.

Ірина Славіна
Допис Ірини Славіної у фейсбуці / Скріншот з відео

У фейсбуці Славіна повідомила, що о 6 ранку до неї із бензопилою і ломом вдерлися 12 осіб. Це були співробітники поліції, слідчого комітету Росії, спецзагону швидкого реагування й поняті. За словами журналістки, вони шукали матеріали, пов'язані з організацією "Открытая Россия", хоча їх у неї не було. Натомість у Славіної вилучили всі флешки, ноутбуки, комп'ютери, телефони та блокноти, у яких були замітки з пресконференцій. Такі обшуки відбулися ще у 6 політичних активістів з Нижнього Новгорода через кримінальну справу щодо активіста й підприємця Міхаїла Іосілевича. Сама Славіна проходила у цій справі лише як свідок.

За даними KozaPress, кримінальне переслідування Іосілевича пов'язане з тим, що він надав приміщення для лекцій, які нібито були організовані "Открытой Россией". А це, на думку силовиків, підпадає під статтю про участь на території Росії у "небажаній" іноземній чи міжнародній організації.

Однак у справі, по якій проходила Ірина Славіна, правоохоронці навіть не спромоглися добре перевірити факти. За даними однієї з російських радіостанцій, лекції, для яких Іосілевич нібито надавав свої приміщення, проходили не в Нижньому, а у Великому Новгороді. Російський опозиціонер Андрій Півоваров, який організовував лекції, повідомив, що слідчі просто переплутали два Новгороди, між якими майже тисяча кілометрів.

К теме Тортури у поліції Кагарлика: чи покарають садистів у погонах

У день загибелі журналістки обласний слідчий комітет Росії заявив, що немає жодних підстав пов'язувати смерть Славіної з обшуками в її квартирі. Мовляв, вона була свідком, але ні підозрюваною, ні обвинуваченою в рамках розслідування кримінальної справи".

Чому журналістка підпалила себе

Вочевидь, це була остання стадія протесту, відчайдушний акт самопожертви й наслідок тотальної зневіри, що в оточенні Славіної, у її місті та країні може взагалі щось змінитися. На що сподівалася Ірина – можна тільки здогадуватись. Однак вона явно прагнула, аби її історія привернула увагу людей, обурила їх та змусила діяти.

Amnesty International висловлює глибокі співчуття рідним і близьким журналістки та вимагає від російської влади негайно й об'єктивно розслідувати обставини, які передували її смерті, включно з необґрунтованим кримінальним переслідуванням та обшуками в Славіної й інших активістів. Самоспалення Ірини не має бути даремним. Це заклик до дій, заклик не бути байдужими, не миритися із несправедливістю влади й не мовчати.

Якою була реакція на самопідпал

Наступного дня після загибелі Ірини Славіної її дочка Маргарита вийшла на вулицю з поодиноким пікетом. У її руках був плакат з надписом "Поки моя мама горіла живцем, ви мовчали". До Маргарити приєднались лише декілька протестувальників.

Дочка Ірини Славіної на протесті
Дочка Ірини Славіної на пікеті / Скріншот з відео

Про вчинок журналістки написали сотні російських й іноземних ЗМІ. Однак цього недостатньо. Народ має почути болісний, пронизливий й останній заклик Ірини Славіної до непокори чинному режиму в Росії. Сила до змін саме у руках народу і варто це нарешті зрозуміти.