З одного боку – те, що він перебіг та скавучить про "нєвінаватая йа, вони самі проголосували!", свідчить, що роїся вже настільки заглибилася впєрду, що перші пацюки вже побігли з потопаючого корабля. І це не може не втішати.
З іншого ж боку, та легкість, з якою цьому пацюкові надали українське громадянство, дає підстави зазирнути трохи вперед, в майбутнє, і побачити Верховну Раду України, в якій, скажімо, спікер ВРУ Вячеслав (не В'ячеслав) Володін під загальні оплески дарує квіти на день народження голові фракції БПП Владіміру (не Володимиру) Жириновському, а той, поблискуючи новеньким орденом "За продаж Москви", штовхає промову, в якій називає хуйла "падонкам" і згадує, як боровся проти людожерського кремлівського режиму всі ці довгі роки, разом із своїм другом, Героєм України та позаштатним командиром українського чеченського батальйону імені Джохара Дудаєва, Рамзаном Кадировим.
У Маріїнському парку відкривається пам'ятна стела загиблим героям ВСУ – Гіві, Моторилу та Пріхєру Залупіну, а виступаючі з цієї нагоди українські націоналісти Мілонов та Захарченко, разом з провідником чернівецького осередку партії "Свобода" Плотницьким завершують свої виступи вигуками: "Слава Украине! (не Україні)".
Читайте також: Україна може достойно відповісти Путіну на його версію Мінськ-2