Одразу розвіюю міф: в Україні можна купувати і продавати землю. Нюанс у тому, що є землі з різним призначенням: для будівництва, садівництва, городництва, рекреаційні землі й багато інших видів цільового призначення. Усього понад 60 мільйонів гектарів. 20 мільйонів з цих земель можна купувати і продавати.
Важно: Зеленський змінює Конституцію: чи допоможе це завершити війну на Донбасі
Але майже 20 років тому, ще у 2001 році Рада ухвалила Земельний кодекс, який вводив мораторій на продаж земельних ділянок для ведення фермерського та сільського господарства. Тоді цей мораторій запроваджувався до 1 січня 2005 року. І після того, його продовжували ще 9 разів.
Що цікаво, навіть у 2001 році це був вже не перший мораторій. Перший був у 1991 році тоді його запровадили на 6 років. Відповідно з 1997 року землю можна було купувати і продавати.
Але тоді були проблеми зі збутом продуктів сільського господарства. Тож ніхто не хотів вкладати гроші у галузі, де заробити просто не можливо. Цю проблему, більш-менш, вирішили на початку 2000-х, змінивши принципи ціноутворення на ринку продуктів сільського господарства.
Але разом з тим був запроваджений новий мораторій. Аргументація така: відсутня інфраструктура для запровадження ринку землі. І за 20 років її так і не створили.
Українські землі
Ви не повірите, але досі не зрозуміло скільки точно землі в Україні є, якої вона якості і кому вона належить. От справді не існує єдиного державного реєстру в якому б обліковувалась уся українська земля. Земельний державний кадастр заповнений інформацією на 73%. Решта у паперових картотеках по усій країні.
У противників зняття мораторію є побоювання, що цю необліковану землю по тихому скуплять за безцінь. Проте прихильники конспірології забувають, що насправді у всієї землі є власник. І якщо він її не схоче продавати її не куплять.
Хто є власником землі
Земля є об'єктом власності українського народу, а від імені народу права власника здійснює держава і органи місцевого самоврядування. Принаймні так стверджує Конституція. І такої, умовно, державної землі у нас близько 10 мільйонів гектарів.
Але це далеко не усе. Усього в Україні понад 42 мільйони гектарів землі сільськогосподарського призначення. Де ж решта спитаєте ви?
А вона вже давно у приватній власності. Що цікаво 27 мільйонів гектарів – це дрібні землевласники. Так звані пайовики. Люди мають по 2-3 гектари.
Наприклад, мої батьки, яким ця земля дісталась у спадок від їх батьків. І таких власників близько 7 мільйонів сімей. Тобто ледь не кожен п‘ятий українець.
Я веду до того, що ось ті 2 гектари землі – це приватна власність моєї родини. А Конституція гарантувала нам право: володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.
І я не маю навіть найменшого уявлення, чому хтось повинен забороняти чи дозволяти мені розпоряджатися моїм майном. Чому ви вирішили, що я продам свою власність за безцінь та ще й інопланетянам? А якщо і продам, то кому яке діло? Це моя власність.
Якщо ж мова йде про ті 10 мільйонів гектарів умовно державної землі, напевно справді можна про щось дискутувати, бо вона нібито спільна. І вирішувати, що з нею робити варто було б разом.
Які ще можуть бути варіанти
Створити державні аграрні підприємства і намагатися на цьому заробляти. Як показує досвід, держава не буває ефективним власником. І це буде чергова корупційна годівниця.
Інший варіант – здати в оренду. Можливо, але, по-перше, орендатор ніколи не стане турбуватися про збереження землі, а, по-друге, це все ті ж самі корупційні ризики.
Здача землі в оренду
Можна звісно нічого не робити, хай заростає бур’яном. Якщо вас влаштовує такий варіант. Або продати цю землю, а виручені гроші інвестувати у розвиток економіки.
Що ж відбудеться, якщо мораторій на продаж землі знімуть?
- Державні землі почнуть поступово виставляти на аукціони. Так, очевидно без корупції тут не обійдеться, разом з тим бюджет очевидно поповниться додатковими грошима. Саме їх можна використати на розвиток економіки.
- Ті, хто купуватимуть землю, будуть прагнути заробити на ній. Значить створюватимуть робочі місця і платитиму податки. А це знову додаткові надходження до бюджету.
- Землі, яку можна буде купити постійно ставатиме менше. А значить вона ставатиме дорожче.
- Земля, яку можна взяти в оренду, теж ставатиме менше – значить і вартість оренди збільшиться.
Зрештою, якщо землю можна буде продавати вона зможе бути заставою в банку під кредит. А це само по собі дасть можливість збільшити об'єм грошової маси. В Україні просто, в один момент, стане більше підтверджених товаром грошей. Значить більше буде роботи і зарплати.
Що до нерозвиненої інфраструктури. Ви собі навіть не уявляєте, як швидко вона з’явиться, якщо землю почнуть купувати і продавати. Адже кожен захоче захистити свою приватну власність. І зробить усе аби у державній кадастровій карті було написано, який саме шматочок належить йому.
1 січня 2020 року він закінчиться сам собою, ну бо так написано в законі. І вже ніхто не зможе заборонити купити чи продати землю. А якщо спробує, це буде приводом подавати в суд і вимагати грошову компенсацію.
Більше того сьогодні вже є приклади, коли громадяни судилися з державою в Європейському суді й виграли. Україну зобов’язали компенсувати цим людям по 3 тисячі євро.
Навряд чи ви колись про це думали, але рішення Європейського суду в Україні є прецедентними. Тож, якщо ви хочете продати свою землю, а вам не дають, ви можете звертатись до суду і теж у підсумку обов’язково отримаєте свою компенсацію.
Читайте также: "Путіна знесли": навіщо росіянам показуватимуть серіал "Слуга народу" зі Зеленським
Ось тепер ви знаєте про землю усе, що необхідно без обманів і маніпуляцій. І можете тверезо подумати чи боїтеся ви інопланетян, які обов’язково скупляють усю землю, чи все ж голос розуму сильніший. І свята українська земля не просто ікона на яку треба молитися, а ресурс за який боролися багато поколінь і який сьогодні може нам допомогти зробити економічний прорив.