Високо в горах неподалік турецького міста Аланія Юсуф продовжує сімейний бізнес. Уже 150 років його родина у невеличкій хатинці, яку складно назвати фабрикою, виготовляє шовк. Вироби з тканини продають на місці.
Технологія виробництва така: спочатку шовкопряди відкладають яйця. За тиждень з них вилуплюються гусениці. Температура для народження має бути завжди однакова — 25 градусів і вологість 65%. Коли Юсуф був маленьким, дотриматись таких умов було вкрай складно.
"Я пам'ятаю, як п'ятдесят років тому не було технологій, які дозволяють зберігати стабільну температуру. Тому мама прив'язувала тканину, в якій були яйця, до талії, так вигрівала їх", — розповів Юсуф.
Далі головне шовкопрядів щедро годувати. Меню в них особливе — листя шовковиці. За декілька тижнів гусениці мають збільшитися у 10 тисяч разів. Після трапези і сну вони починають ткати кокон. Потім його кидають у казан із гарячою водою. Личинки мають зваритися і померти. З одного такого кокона згодом виходить до 1,5 кілометра ниток.
Далі нитки переплітають. Хоч вони й міцні, але тонші за людське волосся у вісім разів. Щоб сплести нитку, треба добряче попрацювати руками.
Потім у гарячій воді нитки фарбують натуральними барвниками. До прикладу, для темного червоного використовують горіх. Мають кипіти два дні.
А далі працює вже ткацький станок. І вже за годину хустка чекає на свою власницю.
Читайте також: До Дня вишиванки: сорочки з усіх регіонів України