У 2015 році держава виділила 150 мільйонів гривень на те, щоб вивести бійців АТО закордон, де їх могли би забезпечити високотехнологічними протезами. Однак, як свідчить аудит Рахункової палати, ефективно використати ці кошти урядовці не змогли – за 10 місяців було використано лише 6,6 мільйонів гривень (4,4% від загальної суми). Детальні причини розписані на 40 сторінках звіту про результати проведеного аудиту (ПОВНИЙ ТЕКСТ АУДИТУ ЗА ПОСИЛАННЯМ).

Журналісти сайту "24" розібралися, що саме пішло не так із реалізацією програми та куди поділися ті гроші, які не пішли на протезування українських воїнів.

Що відбулося

Відповідно до звіту, Міністерство соціальної політики розробило низку документів, що гарантують учасникам АТО, які потребують протезування, певні переваги. Йдеться, зокрема, і про безкоштовне позачергове забезпечення засобами реабілітації (тобто – протезами, колясками, милицями тощо) незалежно від встановлення інвалідності; і про те, що максимальна вартість цих виробів може бути підвищена у разі необхідності; і про те, що ті бійці, які потребують високотехнологічних протезів, можуть бути направлені на протезування закордон, оскільки таких технології в Україні поки що немає.

У випадку протезування закордоном, держава виділяє бійцю кошти на те, щоб оплатити витрати на саме протезування, на проїзд, проживання та харчування самого бійця і того, хто буде його супроводжувати. При цьому максимальна сума такої грошової допомоги спочатку обмежувалася 500 розмірами прожиткового мінімуму (609 тис. грн); з липня 2015 року її підняли до 900 (1096,2 тис. грн) прожиткових мінімумів; а з серпня прийняли рішення, що у разі необхідності вона може бути збільшена рішенням спеціальної комісії при Міністерстві соціальної політики, але не більш ніж вдвічі (2192,4 тис. грн.). Цілі у програмі заявлені шляхетні, як їх досягатимуть – ніби теж зрозуміло: розпорядник коштів – Міністерство соціальної політики, безпосередній виконавець програми – Держслужба у справах ветеранів АТО. Програма красива, корисна і логічна. Але з її виконанням якось не склалось. Знову.

Читайте також: Ехо війни: як чиновники знущаються з українських бійців

Згідно із текстом аудиту, програму не вдалося виконати більше ніж на 4,4% одразу з кількох причин.

По-перше, нормативна база, розроблена задля її реалізації, вийшла недопрацьованою. Наприклад, у ній не були прописані умови пошуку та вибору закордонних компаній, які б могли забезпечити протезування українським воїнам. Або не прописали умов ремонту протезів підвищеної функціональності після того, як закінчаться гарантійні терміни для тих, хто протезувався закордоном. Або не прописали механізму внесення учасником АТО коштів на покриття різниці між фактичними витратами та розміром грошової допомоги, яка може виникнути через коливання курсу валют на етапі остаточних розрахунків.

Більше того, у відомстві не провели порівняння цих пропозицій між собою та з можливостями вітчизняних фахівців, що, відповідно, створило умови для неефективного використання бюджетних коштів.

По-друге, виявилося, що у Міністерстві соціальної політики не дуже добре орієнтуються у тому, що можуть робити українські протезисти. Наприклад, було встановлено, що протезування учасника АТО закордоном здійснюється лише у разі відсутності в Україні спеціалістів, які мають відповідну кваліфікаційну підготовку і позитивний практичний досвід виготовлення конструкцій заявлених виробів. Аудит засвідчив, що у висновках Експертної групи Служби АТО та рішеннях Комісії інформація з цього питання відсутня. Тому на протезування за кордон відправляли навіть у тих випадках, коли можна було забезпечити протезування на досить високому рівні і в межах країни.

По-третє, при Міністерстві соціальної політики було створено спеціальну комісію, яка мала визначати, хто потребує протезування закордоном, яку сформував і очолив перший заступник міністра соцполітики Василь Шевченко. Комісія (до складу якої, до речі, включили представників компаній, які здійснюють протезування), згідно із висновками аудиту, не змогла забезпечити прийняття ані ефективних, ані неупереджених результатів своєї роботи. Наприклад, із передбаченої розрахунками чисельності учасників АТО, які підлягали протезуванню за кордоном, жоден не отримав грошової допомоги.

Ну і останнє, найцікавіше. Аудит показав, що Мінсоцполітики та Держслужба ветеранів АТО не змогли скоординувати між собою власні дії, відтак, не змогли зібрати повні дані про те, скільки учасників АТО потребують протезування за кордоном, і які технології сьогодні наявні або відсутні в Україні. Кількість учасників, які просто потребують протезування вони теж більш-менш узгоджено порахувати не змогли. Визначити, кому і що потрібно – також. Відтак, кошти, які необхідні на здійснення протезування, у програму були вписані доволі умовні і значно завищені.

Яким виявився результат – ми вже знаємо. Єдина служба правової допомоги, яка проаналізувала результати аудиту, зробила щодо нього свій висновок.

Рахункова палата України фактично визнала, з точки зору загальної оцінки, діяльність державних структур у цьому напрямку незадовільною, і зафіксувала у своєму звіті порушення вимог законодавства, що можуть стати вагомою підставою для потенційної правової оцінки з боку правоохоронних органів,
– вказано у тексті документу.

Хто винен

Як повідомив сайту "24" Василь Шевченко, правові органи цією ситуацією вже зацікавилися – за результатами перевірки Рахункової палати відкрито кримінальну справу. Однак, хто в ній фігурує, він пояснити не зміг.

При цьому, за його словами, кожний із проблемних пунктів, зазначених у звіті Рахункової палати має своє логічне пояснення.

Наприклад, протезистів до складу комісії при міністерстві включили виключно із правом дорадчого голосу, аби забезпечити об’єктивність прийнятих рішень. "Ці люди запрошувалися із правом дорадчого голосу, тому що вони могли щось підказати. Я ж не є професійним протезистом. В цю комісію входили люди, які працюють в державному секторі. І для того, щоб мати іншу думку, запрошувалися всі кращі фахівці, які є в Україні", – сказав він.

Шевченко також пояснив, чому кількість бійців, яким було забезпечено протезування закордоном, настільки незначна. За його словами, по-перше, не всі з них фізіологічно готові до протезування. По-друге, не всі виявили бажання протезуватися за межами України.

Для протезування закордоном кожен боєць мав пройти підготовку і мати тренувальний протез, сформовану куксу, яка не буде змінюватися. Йдеться саме про біонічне протезування, тому дуже важливо, аби були сталі форми, щоб були нервові закінчення чи м’язові рефлекси, щоби ставився той чи інший датчик. Якщо ми веземо людину закордон, ми повинні розуміти, що людина готова до протезування. Це раз. По-друге, потрібно розуміти, що людині потрібно вже до кінця життя мати фахівця, до якого вона зможе звертатись. А якщо це фахівець знаходиться за тисячі кілометрів, то це може бути ускладнення,
– сказав він.

При цьому, як наголосив Шевченко, чимало бійців у 2015 році ще потребували тренувальних протезів, аби призвичаїтися до їхнього використання. При цьому, що характерно, термін "лікувально-тренувальний" протез не визначений чинним законодавством. І, як зазначено у результатах аудиту, відсутність цієї норми спричинила завищення бюджетних призначень і ускладнила у 2014-2015 роках повне використання бюджетних коштів.

Що ж до невизначеної точної кількості бійців, які потребували протезування, то, за словами першого заступника міністра, офіційна статистика є, і там все чітко зазначено.

"Загальна чисельність учасників АТО які були під моніторингом щодо протезування – 447 осіб. З них 170 – протезування здійснено в тому числі в Україні. 11 з них – це ті, хто мав тяжкі форми і погодився їхати закордон. 135 бійців ще готуються до протезування, троє з них виявили бажання і мають показання для поїздок закордон. По 44-м розпочато протезування – це навчальні тимчасові протези. Навчання і підготовка займає від трьох місяців до року, в середньому – півроку. От така статистика тяжко поранених бійців", – розповів Шевченко.

Однак ці дані дещо відрізняють від тих, які оприлюднені на сайті Держслужби ветеранів. За їхніми даними в Україні розпочато протезування 49 бійців, перебувають на лікуванні та/або потребують здійснення первинного протезування 82 людини. Ще 179 осіб забезпечені протезами. Протягом 2016 року Держслужба планує здійснити складне протезування за кордоном орієнтовно 35-38 учасників антитерористичної операції. Готові до протезування три бійця, рішення по яким буде прийнято на найближчому засіданні експертної групи служби. В цілому ж, як запевняють у Держслужбі АТО, незважаючи на певні складнощі і неузгодженості законодавчих актів, їм вдалося організувати та забезпечити протезування за кордоном всім учасникам АТО, які фізіологічно були готові до його здійснення.

Перший заступник міністра також пояснив і висновок Рахункової палати про те, що у програму від самого початку було вписано коштів більше, ніж необхідно.

Кошти на протезування закордоном закладалися після боїв під Іловайськом. В госпіталях була напружена ситуація, тому що з такою кількості поранених вітчизняна система може не справитися. От тоді ці кошти були закладені під впливом боїв і кількості поранених, які вже були в госпіталях… Ці кошти закладалися з надлишком. В середньому – по мільйону на 150 бійців. Щоб був резерв,
– сказав він.

При цьому, Шевченко запевняє, у результатах аудиту немає нічого сенсаційного, тому що , насправді, Міністерство соціальної політики зробило все що могло, аби допомогти бійцям, але ті, хто проводив аудит цього не зрозуміли.

"Спекуляції виникли через те, що, по-перше, аби проводити аудит такої складної теми, треба бути фахівцем у цій темі, знати всі фактори, які на неї впливають. Плюс, відповідно, всі хто читають (результати аудиту – Прим. "24") із задоволенням звинувачують у тому, що щось не так", – наголосив він.

Читайте також: Понівечений боєць вийшов з важкої коми і бореться за життя: потребує допомоги