Відповідні результати соціологічного дослідження опублікував Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва. Вони опитали жителів Донецької та Луганської областей (за винятком окупованих територій)

Про готовність йти на компроміси

У питанні встановлення миру на Донбасі потрібно йти на будь-які компроміси таку ідеї підтримали 34% луганчан та лише 14% донеччан. Натомість можливість встановлення миру лише силовим шляхом підтримують лише 7% луганчан та 27% донеччан.

Читайте також Що Росія буде підсовувати Україні в Мінську: тлумачний словник Путіна

Проте найбільш поширеною думкою як в Донецькій (50% опитаних), так і в Луганській (49% опитаних) областях є те, що компроміси потрібні, але не будь-які.

При цьому в порівнянні з опитуванням кінця 2018 року і донеччани, і луганчани стали менш схильними до будь-яких компромісів і більш схильними до обмеженого компромісу. Зокрема, якщо в кінці 2018 року за будь-які компроміси виступали 45% донеччан, то тепер таких стало 14%. Кількість тих, хто вважає, що конфлікт може бути вирішений лише силовим шляхом, зросла з 14% до 27%.

Серед луганчан зниження частки готових до будь-яких компромісів було дещо меншим – з 47% до 34%

(відповідна частка зменшилася з 47% до 34%), а частка орієнтованих на часткові компроміси зросла в таких же межах, як серед донеччан (з 34% до 49%).

Про переговори з бойовиками

Про готовність до здійснення прямих переговорів з так званим "керівництвом ДНР/ЛНР" (що буде фактичним визнанням їх легітимності) як умову для встановлення стійкого миру на Донбасі заявили 38% луганчан. тоді як серед донеччан відповідна частка становила 19%.

До слова Новий обмін полоненими буде до Великодня, – Офіс Президента

Коли ж респондентам було запропоновано окремо оцінити прийнятність/неприйнятність прямих переговорів з "керівництвом ДНР/ЛНР", рівень згоди виявився ще більшим. Зокрема, такий рівень був дуже високим в Луганській області (де 71% опитаних вважають такі переговори прийнятними) та доволі високим у Донецькій області (рівень підтримки становив 49%); про неприпустимість такої перспективи заявили 33% донеччан та лише 9% луганчан.

Ставлення до надання "ДНР/ЛНР" особливого статусу в складі України як умови стійкого миру

До такої думки схиляються 47% опитаних донеччан (у кінці 2018 року їх було 26%).

Також в контексті становлення стійкого миру донеччани стали більше наголошувати на відмові від членства в НАТО та закріпленні позаблокового статусу (підтримка відповідного пункту зросла з 13% до 34%), натомість значно (з 50% до 28%) зменшилася частка тих, хто вважає значущим чинником відновлення нормального життя на неокупованій території Донбасу.

Читайте також Карантин і санкції проти Росії: чи можливе завершення війни на Донбасі

Водночас розглядаючи можливі варіанти політичного майбутнього "ДНР/ЛНР", переважна більшість (59%) донецьких респондентів орієнтуються на відновлення території Донецької та Луганської областей в складі Україні на тих самих умовах, що й інші області. Тоді як 24% висловилися на користь надання "ДНР/ЛНР" особливого статусу. Серед луганських респондентів перший зазначений варіант обрали 40%, а другий – 29%, тоді як 22% не визначилися з відповіддю.

Ставлення до надання повної амністії всім учасникам бойових дій проти української армії

Негативно до подібної перспективи поставилися 55% донеччан та 50% луганчан. А позитивно – 22% та 16% у відповідних групах. При цьому в Донецькій області помітно зменшилася підтримка подібного варіанту (зменшення з 37% до 22%), та збільшилося негативне ставлення (зростання з 38% до 55%). Натомість у Луганській області у порівнянні з листопадом 2018 року змін в розподілі думок практично не було.

Регіональне дослідження громадської думки проведене в Донецькій та Луганській областях Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Центром політичної соціології (із залученням мережі фірми "Юкрейніан Соціолоджі Сервіс") протягом 18 лютого – 2 березня 2020 року. Загалом у кожній з областей було опитано по 500 респондентів за вибіркою, що репрезентує доросле населення областей (за винятком окупованих територій). Вибірка репрезентативна за такими показниками як вік, стать та місце проживання. Теоретична похибка вибірки не перевищує 3,5%. Опитування було проведено за фінансової підтримки Посольства Великої Британії.