Останнім часом в українській мові стало модно використовувати фемінітиви. Тобто називати жінок за діяльністю у жіночій формі. Таку ідею просувають після нещодавнього скасування переліку заборонених для жінок професій.

Активісти й активістки упевнені, що фемінітиви треба використовувати всюди і якомога частіше – від міністерок до княгинь. Таким чином жінки отримають рівні із чоловіками права в тих сферах, які раніше вважалися чоловічими. Спочатку в мові, а потім і на практиці.

Читайте також: З 8 березня, жіноцтво: у Брюсселі вперше виписали штраф за сексизм

Фемінітиви – спосіб підкреслити цю рівність, а іноді й увиразнити, що на певній посаді теж працюють жінки. Адже в Україні на одних і тих самих посадах жінки отримують майже на 20% менше за чоловіків. За даними Держстату, найбільший розрив в оплаті, майже 40%, у мистецтві і спорті, у сфері доставки та у фінансовому секторі.

У державному реєстрі в жіночому роді вказані лише декілька професій, однак і це заняття, які вважають винятково жіночими, – економка, швачка, друкарка, санітарка і мереживниця.

Якщо є потреба, якщо є жінки, які працюють в цій професії, необхідно справді це підкреслити. От як, наприклад, у спорті. Так, бо там ми маємо майже 100% реалізацію, бо є лижник і лижниця,
– зазначила філологиня української мови Лариса Кислюк.

У європейських мовах фемінітиви не рідкість. Зокрема, у польській і чеській жіночі форми існують для всіх назв професій. Німці так само додають закінчення до чоловічих форм. А от англійська мова пішла іншим шляхом. Тут взагалі уникають поняття роду.

Фемінітиви підкреслюють рівність між чоловіками та жінками

Філологи запевняють: не варто боятися використовувати фемінітиви. Для української мови це природно, їх використовували ще з часів Київської Русі. Але й захоплюватися ними не варто. До складних слів, як от "екскурсовод", ліпити додаткові закінчення просто не потрібно. А от президентки, лідерки, керівниці та експертки звучать і формуються цілком природно.

Працює закон мовної економії. І там, де можна зекономити, мова буде завжди економити. Все має бути доцільно і без надлишку, бо ця надлишковість у мові ніколи не працює і не працювала,
– вважає Кислюк.

Поки фемінітиви з'являються в медіа і лунають у розмовах, в офіційних документах і наукових працях таких слів поки немає. У суспільстві до мовних нововведень теж ставляться по-різному. Одні різко засуджують, інші уже й самі їх використовують.

Самі жінки теж сприймають такі мовні тенденції по-різному. Працівниці технічних професій поки не вважають такі слова потрібними. А от люди творчої і гуманітарної сфери самі їх використовують.

Як реагують на використання фемінітивів жінки – дивіться у сюжеті.