Сонячні цикли – це природна частина сонячної активності, що коливається між періодами підвищеної активності (сонячний максимум) з більш частими і потужними сонячними бурями і зниженої активності (сонячний мінімум), коли сонячні бурі стають рідкісними. Зараз Сонцю потрібно близько 11 років, щоб завершити сонячний цикл. Вчені відстежують ці цикли, підраховуючи сонячні плями, які є більш поширеними під час сонячного максимуму.
Дивіться також "Вогняне кільце": напередодні жителі Землі змогли побачити рідкісне затемнення сонця
"Мінімум Маундера"
"Мінімум Маундера", названий на честь англійського астронома Едварда Вальтера Маундера, був унікальним періодом між 1645 і 1715 роками, який характеризувався значним зниженням сонячної активності, а сонячні плями практично зникли.
Активність Сонця та "мінімум Маундера" на часовому відтрізку / Фото NASA
Цей період був пов'язаний з падінням середньої глобальної температури, яке часто називають "міні-льодовиковим періодом", хоча, ймовірно, на нього вплинули такі фактори, як виверження вулканів.
Важлива знахідка
Історичні записи сонячних плям дають загальне уявлення про "мінімум Маундера", але багато аспектів цього періоду залишаються невідомими.
У нещодавньому дослідженні, опублікованому в AGU Advances, вчені проаналізували історичні авроральні записи з Кореї і виявили, що сонячні цикли під час "мінімуму Маундера" в середньому становили лише вісім років, що на три роки коротше, ніж сучасні цикли.
Ці астрономічні записи були знайдені в трьох окремих книгах, написаних від імені корейських королів, що містять детальні описи повсякденного життя, державних справ, погоди та астрономічних подій між 918 і 1910 роками.
Стан Сонця під час сонячного максимуму та сонячного мінімуму / Фото NASA
Дослідники вважають, що описи "червоних випарів" або "випарів, схожих на вогонь" у цих записах стосуються Західної Тихоокеанської Аномалії (ЗТА) – області над Кореєю, відомої своїми червоними полярними сяйвами, попри те, що вона знаходиться далеко від магнітних полюсів. Ці унікальні полярні сяйва тривали під час "мінімуму Маундера", надаючи цінну інформацію про розвиток сонячного циклу завдяки більш слабкому магнітному полю в цьому регіоні.
Точні причини довгострокових тенденцій сонячного циклу, таких як "мінімум Маундера", досі невідомі, і існує багато потенційних факторів, що впливають на сонячну активність протягом таких тривалих періодів. Крім того, залишаються незрозумілими причини скорочення сонячних циклів у цей період. А проте, ці нові дані можуть дати важливі підказки для більш повного розуміння цієї загадкової епохи.
А тим часом Сонячний зонд Parker досяг історичного зближення із Сонцем на рекордній швидкості
Хоча існували прогнози про нову епоху зниження сонячної активності, перебіг нинішнього сонячного циклу, який був дуже активним і наближається до сонячного максимуму, свідчить про протилежне. Сонячна активність може мати значний вплив на клімат Землі та космічну погоду, що робить дослідження історичних сонячних циклів необхідним для розуміння та прогнозування майбутніх змін у поведінці Сонця.