Експерти роблять ставку на використання біологічної сировини - соломи, відходів деревообробної промисловості і тирси.
"Виходячи з тих ресурсів, які найпростіше зараз взяти - це відходи деревини, відходи соломи - це те, що на сьогоднішній день є, там в полі спалюється, або десь в лісах спалюється, або закопується там, або на звалищах пропадає - це те, що в реальності є. Цього достатньо на заміщення приблизно 5 млрд. кубічних метрів газу", - каже Георгій Гелетуха з Інституту технічної теплофізики НАНУ.
На Волині подекуди вже повертаються до прабатьківських видів палива. У місті Ківерці одну з котелень переобладнали під спалювання тирси. На дрова пускають лісовий сухостій.
"Природний газ у нас буде тільки як резервне паливо. У середньому на сезон нам треба буде 5 тисяч кубів щепи. Куб щепи нам підприємці продають по 140 гривень за куб. Трошки дорогувато. Але зараз дешевого нема нічого", - каже директор КП "Енергія" Леонід Васильченко.
Нову установку запустили наприкінці опалювального сезону. У лютий мороз за добу спалюватимуть 40 кубометрів деревини, при температурі від 0 до мінус 5 - втричі менше. Цього сезону, каже директор котельні, розраховують зекономити півмільйона гривень. Для бюджету маленького містечка - це величезна сума.
"Ми обігріваємо майже 22 тисяч кв. м опалювальної площі. Це об’єкти суто бюджетної сфери. Ми опалюємо центральну районну лікарню, середню школу №4, дитячий садок, відділення Пенсійного фонду і відділу освіти", - каже директор КП "Енергія" Леонід Васильченко.
Нова котельня - автоматизована конструкція - подібних на Волині більше немає. До того ж після незначного переобладнання установки можуть працювати на дровах, торфові чи вугіллі. Хоча використовувати такі котельні в умовах великого міста не зручно.
"Є в нас і невеликі міста, є там селища, просто села - от там треба, в першу чергу, там нема таких проблем з трафіком, там більше ресурсів біомаси. Ну, важко представити, що по Києву будуть їздити такі великі машини з тріскою", - каже Георгій Гелетуха з Інституту технічної теплофізики НАНУ.
Мешканці приватних садиб на Херсонщині ще донедавна понад усе мріяли про газ: вугілля було дороге, а дров у степу взяти ніде. Коли газ став дорожчати, люди почали встановлювати сучасні значно економніші котли, а до всього - утеплювати оселі пінопластом і ставити євровікна.
"Якщо минулого року ми платили за газ за місяць, за зимовий, 350 гривень, то тепер будемо платити 700. А пенсія моя 740. Так що за світло і за воду вже не знаю, чим платить", - каже мешканка Херсона Алла Тарановська.
А от у багатомільйонному Дніпропетровську тепло та електроенергія - від спалювання твердих побутових відходів. Мова йде про сміттєспалювальний завод.
"Кількість тепла від спалювання твердих побутових відходів - це, порядку, 428 800, і економія природного газу складає 374,5 млн. нормальних метрів кубічних в рік. Ці цифри достатньо значні", - каже керівник компанії з розробки технологій в галузі переробки побутових відходів Володимир Меллер.
Вартість комплексу з переробки сміття - близько 300 млн. євро, окупається він за 7-9 років. Відтак на столичному заводі "Енергія" вже планують зведення такого комплексу. Однак тут побоюються критики екологів.
"Багато виникає питань з приводу екології навколо заводу "Енергія". У нас на заводі впроваджений екологічний моніторинг в системі он-лайн - всі викиди, які виходять в трубу, вони контролюються. І будь-яка людина, киянин, може підійти і подивитися, що нічого поганого ми там не викидаємо", - каже головний інженер "АК "Київенерго" Юрій Гладишев.
Утім екологи кажуть - головне у таких комплексах - вчасна зміна фільтрів - а вони також чималого коштують. Уже в 16 областях України розробили програму енергозбереження. Регіональна програма модернізації теплоенергетики передбачає до 2014 року скорочення споживання газу за рахунок енергозбереження. Це закриття котелень, які працюють з навантаженням до 30%, заміна котлів на більш ефективні та встановлення утилізаторів тепла. Окупляться ці проекти, прогнозують у відомстві, через чотири роки.