І не завжди на свою користь. Адже з 1 квітня вступає в дію третій розділ Податкового кодексу, що регулює податок на прибуток підприємств. Крім зменшення ставки податку, змінюються правила обліку основних груп та матеріальних активів. Важче стане працювати з офшорами, адже компанії будуть обмежені з виплатою послуг консалтингу, маркетингу та інжинирінгу іноземним компаніям.

“Застосовувалися правила визначення прибутку, це і позитивні зміни. Якщо раніше в нас діяло правило першої дії – отримати товар або гроші, то зараз аванс не буде приводити до отримання прибутку, але і не буде як витрати. Ні для кого вже не таємниця, що ставка податку зменшується з 25% до 23%. Але разом з цими позитивними змінами кодекс має негативні наслідки для бізнесу”, - каже юрист Іван Юрченко.

Нововведення торкнуться не лише юридичних компаній, але й більше одного мільйона приватних підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та не сплачують податок на прибуток. Юристи кажуть, що саме ця категорія постраждає більше за всіх. З першого квітня юридичним особам стане невигідно купувати у них товари та послуги, адже сплачені суми не можуть відноситись на валові витрати і як наслідок зменшувати податок на прибуток. Не секрет, що багато компаній використовують таку схему для ухилення від податків.

За словами заступника голови ДПС України Олександр Клименко, з 400 тисяч спрощенців, що мають взаємовідносини з юридичними особами, чесно працюють близько 230 тисяч.

‘Вони мають вибрати для себе ту систему оподаткування, яка більше підходить до їх бізнесу, до їх фінансових результатів. Це їх вибір і ми не маємо ніяких обмежень чи лімітів, щоб їх реєструвати”, - каже заступник голови ДПС України Олександр Клименко.

Інші 170 тисяч "спрощенців", за словами податківців, фактично виконують функції штатних робітників, тому вони припинять свою діяльність та стануть штатними працівниками підприємств реального сектору економіки. Це має збільшити доходи бюджету та легалізувати трудові відносини. Проте, юристи кажуть, що ефект може бути прямо протилежним.

Підприємці, кажуть, аби зберегти існуючих клієнтів-юридичних осіб, вони будуть змушені перейти на загальну систему, і як наслідок, обраховувати всі податки та нести додаткові витрати. Вони закликають українських розробників податкової реформи звернути погляди на приклад проведення податкової реформи з Грузії, де зараз існує одна з найбільш лояльних систем не тільки на пострадянському простору, а й загалом у світі.

“Сьогодні в Грузії 6 податків. Скільки податків в Україні, Росії чи Казахстані? Скільки варіантів обійти? Скільки чорних зарплат в Україні? 60%? Більше% Я прошу вибачення”, - каже віце-президент асоціації бізнесу Грузії Георгій Ісакадзе.

Та навіть, після 1 квітня залишаться невирішеними найбільш болючі для малого бізнесу питання. Урядовці обіцяють врегулювати спрощену систему оподаткування окремо вже найближчим часом. Наразі розроблено вже кілька законопроектів щодо змін до Податкового кодексу, які мають діаметрально протилежних позиції. Отже, наскільки лояльними до малого бізнесу виявляться нові правила гри, залежить від того, на чий бік стануть депутати.