У свою чергу, політики не довіряють ані один одному, ані суспільству і перестають покладатись на свідому підтримку з боку громадян. Все це робить інститути влади неспроможними послідовно і цілеспрямовано вести країну шляхом реформ.
Українська держава, отримавши після Майдану шанс на динамічний розвиток, сьогодні втрачає цей шанс. Лише швидкі зміни, спрямовані на відновлення довіри та прискорення базових реформ здатні врятувати країну.
Ми, група експертів, які разом з представниками влади та міжнародними партнерами беремо постійну участь у розробці, сприянні та контролі за впровадженням ключових системних реформ, вважаємо за необхідне запропонувати владі якнайшвидше здійснити кроки, спрямовані на подолання політичної кризи та прискорення реформ. А саме:
1. Очищення влади та створення технічного уряду за новими правилами
• Органи державної влади, насамперед вищі, мають бути терміново очищені від осіб з очевидним конфліктом інтересів (тобто осіб, які поєднують державні посади та інтереси приватного бізнесу), а також від осіб із заплямованою репутацією, що втратили суспільну довіру.
• Необхідно сформувати новий Кабінет Міністрів України на засадах технічного уряду. Це означає, що на посаду Прем’єр-міністра має бути призначений позапартійний авторитетний топ-менеджер з високою особистою репутацією, який/яка раніше (до 2014 року) не займав/ла високих державних посад в Україні.
• Прем’єр-міністр має отримати реальні повноваження сформувати склад Кабінету Міністрів з осіб, спроможних у найкоротші строки створити в кожному міністерстві нові підрозділи, здатні здійснювати аналіз політики, прогнозування та упередження викликів, розробку та втілення системних реформ. Принцип представництва політичних сил не може застосовуватися до формування технічного Кабінету Міністрів.
• Верховна Рада має проголосувати за вотум довіри новому уряду принаймні 226-ма голосами, довіряючи йому в цілому і насамперед прем’єр-міністру, що має забезпечити йому належну підтримку щодо спільної з громадянським суспільством розробки, підтримки та контролю за втіленням реформ.
2. Впровадження реформи держслужби та уряду
• Разом із призначенням нового уряду мають бути внесені зміни до законів про центральні органи виконавчої влади та про Кабінет Міністрів України на основі законопроекту N2354а. Зокрема, мають бути здійснені такі зміни:
– заступники міністрів мають призначатися Кабінетом Міністрів за поданням міністрів (а не за поданням прем’єр-міністра, як це є зараз);
– посада міністра Кабінету Міністрів має бути ліквідована, а секретаріат Кабінету Міністрів має бути скорочений виключно до підрозділів, які обслуговують засідання уряду та урядових комітетів;
– аналіз політики, вироблення публічних політик реформ та урядування на засадах відкритості та участі репрезентативних представників сфер, на які спрямовані такі політики, має бути одним з головних пріоритетів функціонування Кабінету Міністрів;
– пришвидшити набуття чинності нового Закону про державну службу, з першочерговою увагою до запровадження інституту професійних та політично нейтральних керівників апаратів міністерств – державних секретарів;
• Має бути забезпечений чіткий розподіл функцій між Кабінетом Міністрів та Адміністрацією Президента України. Має бути гарантоване невтручання зовнішніх посадових осіб та політичних діячів у роботу уряду та міністерств, центральних та місцевих органів виконавчої влади. Їхня співпраця має здійснюватися не інакше, ніж у правовий, визначений законодавством спосіб.
• Має бути забезпечена справедлива і достойна оплата праці на всіх рівнях публічної адміністрації, у тому числі шляхом оптимізації функцій та, відповідно, чисельності службовців та використання вивільнених коштів для збільшення фонду заробітної плати. Також для цього, враховуючи обмежені на цей період можливості державного бюджету, має бути створений незалежний, прозорий та контрольований належним чином Фонд, який буде отримувати фінансову допомогу від міжнародних та українських донорів.
3. Налагодження ефективної комунікації уряду з суспільством
• Ефективна система комунікації уряду з громадянами має бути налагоджена для включення громадян у процес розроблення та впровадження державних політик, заради подолання наявного відчуження між владою і суспільством.
4. Ухвалення та впровадження нового закону про вибори
• Якнайшвидче має бути ухвалено новий закон про вибори народних депутатів України, що повинен відповідати положенням чинної коаліційної угоди. Зокрема, новий закон має усунути мажоритарний компонент та закриті партійні списки, як найбільш сприятливі для політичної корупції.
Лише за виконання викладених умов ми й надалі готові максимально співпрацювати з владою у впровадженні реформ, вважати чинну владу нашим гідним союзником і надійним партнером. За іншого розвитку подій ми інформуватимемо суспільство та міжнародних партнерів про виклики, що ставлять під сумнів нашу довіру до політичних еліт.
Є лише дві опції виходу з політичної кризи задля послідовного здійснення реформ: очищення влади і технічний, професійний уряд або дострокові вибори, ймовірно, не лише парламентські, а й президентські.
Ми закликаємо всі активні сили громадянського суспільства приєднатися до цієї заяви та дій, які сприятимуть подоланню кризи довіри у сучасній Україні.
Заява відкрита для приєднання та поширення. Підтримуєш? Ділись з друзями на своїх сторінках у соцмережах!
Ігор Бураковський – Інститут економічних досліджень і політичних консультацій/
Михайло Гайдай – Easy Business
Євген Глібовицький – pro.mova
Володимир Горбач – Інститут Євроатлантичного співробітництва
Тарас Качка – Уповноважений з питань підприємництва при Державній фіскальній службі
Ігор Коліушко – Центр політико-правових реформ, Реанімаційний пакет реформ
Роман Куйбіда – Центр політико-правових реформ
Володимир Курпіта – Всеукраїнська мережа ЛЖВ
Артем Миргородський – Реанімаційний пакет реформ
Михайло Оболонський – Easy Business
Олена Павленко – DiXi Group
Даніїл Пасько – Easy Business
Ігор Семиволос – Центр близькосхідних досліджень
Олександр Сушко – Міжнародний фонд “Відродження”
Віктор Тимощук – Центр політико-правових реформ
Василь Філіпчук – Міжнародний центр перспективних досліджень
Тарас Шевченко – Інститут медіа права
Ярослав Юрчишин – Реанімаційний пакет реформ
Євген Бистрицький – Міжнародний фонд “Відродження”.