Його охрестили "українським диверсантом" і катували електрострумом, аби вибити "зізнання" у, буцімто, підготовці диверсій в Криму. Три роки арештованому Дудці взагалі не надавали медичної допомоги. А наразі етапують з тимчасово окупованого півострова до російського СІЗО "Лефортово" задля узаконення звірського вироку шляхом апеляції. Проте офіцер запасу ЗС України так і не визнав провини.
До теми: Як звільнений з полону моряк Оприско освоюється вдома: зустріч з матір'ю та плани на майбутнє
До вашої уваги – ексклюзивне інтерв'ю зі старшим братом заручника Кремля Петром Дудкою про кричущу історію несправедливого заґратування українського військового офіцера з Криму.
Брат політв'язня Володимира Дудки Петро Дудка
У матеріалі – про те, як саме підло фальсифікували так звані докази вини, жорстоко катували та не допускали лікарів, а також про те, як Володимир Дудка проявляв проукраїнську позицію в анексованому Криму, чому етап в колонію РФ – квиток в один кінець та чи є надія на обмін.
Як саме відбувалось незаконне затримання?
9 листопада 2016-го мій брат збирався йти в лікарню... Тільки вийшов з під'їзду, до нього підійшли співробітники ФСБ і сказали, що він затриманий. "Дружньо" запропонували повернутись додому задля проведення обшуку. При обшуці щось вони, буцімто, знайшли. Зокрема старенькі саперні лопатки часів Другої Світової війни: одну німецька, іншу радянську. Також знайшли карту, на якій мій брат позначав точки по Криму. Він у вихідні дні любив подорожувати півостровом і відмічати місця, де бував. А співробітники ФСБ охрестили це "відмітками майбутніх диверсій". Усе знайдене інкримінували як підготовку до терористичних актів.
А далі – зникнення брата?
Так. Ми три дні не знали, де він. Шукали скрізь. Далі правозахисниця Ольга Скрипник повідомила, що він в Сімферопольському СІЗО. А його сину говорили, що то він в Севастополі, то в Бахчисараї...
Того ж дня в Севастополі затримали також близьких друзів вашого брата – співробітників кримського аналітичного центру "Номос" Дмитра Штиблікова і Олексія Бессарабова. Усіх трьох звинуватили в підготовці диверсій в анексованому Криму на замовлення української розвідки і вдалися до грубої фальсифікації справи. А згодом у мережі з'явилось відео, буцімто, із зізнанням. Що відомо про те, як вибивали ці свідчення?
Коли з дружиною побачили його "зізнання", то Володю просто не впізнали! Це була зацькована людина. Це був не мій брат, голос не його, очі не його.... Було помітно: коли людина каже щось від себе, очі не бігають, а так говорив, читаючи текст. Уже через рік він сказав, що його відразу почали катувати електрострумом і бити. Так і вибили "зізнання" в усіх трьох фігурантів справи "українських диверсантів".
Штибліков і Бессарабов – інші фігуранти справи "українських диверсантів"
Чому саме з цих трьох чоловіків почали "ліпити" диверсантів?
Всі троє – військові розвідники та друзі. Також мій брат працював на розмінуванні інкерманських штолень, закінчив курси саперів і має уявлення про вибухові речовини. Особисті справи колишніх військовослужбовців України залишились в Криму. Розумієте, ФСБ треба гучна справа. ФСБ відібрало їх і зробило з них групу диверсантів.
Важливо: Зеленський заявив, що Україна докладає зусиль для звільнення Асєєва з полону бойовиків
Що свідчить про фальсифікацію доказів вини і їх надуманість?
Розповім один красномовний факт. При обшуці вони вийняли в себе з кишені телефон і дали брату в руки. Запитали, чи його це. Брат заперечив, але відбитки вже були!.. А все інше: смс-ки та номери, які його скомпроментують, залили до або після цього. Після інциденту з телефоном обшук припинили.
Чим ваш брат займався до полону?
Коли Україна стала самостійною, брат пішов служити у Військово-морські сили України, був командиром корабля "Сімферополь".
Командир корабля "Сімферополь" Володимир Дудка
Потім перейшов служити в штаб флоту України, далі вийшов на пенсію. А коли в Україні з'явилась програма розмінування інкерманських штолень, він керував нею від адміністрації міста. Згодом перейшов працювати туди інженером з охорони праці, а після закінчення курсів саперів сам почав розміновувати. Коли збирався на роботу, казав: "Йду рятувати місто". Робота була небезпечною, бо пов'язана з вибуховими речовинами і завалами.
Володимир Дудка після анексії Криму не переїхав на континентальну частину, бо мала народитись внучка. Як саме він проявляв свою українську позицію в окупованому півострові?
Ну що це таке – забрати частину території в держави? Він, як патріот України, не міг віддати і змиритися з цим, тому поглядів не змінив. Але у своїх висловах під час розмов про це він казав: "Тихо-тихо, Росія – країна велика, Магадан далеко..." Зараз немає сумнівів, що ФСБ прослуховувала його телефон. Він як відчував, передбачав це, що треба бути обачним і малослівним.
Володимир Дудка з внучкою
Володимир Дудка вже три роки пробув в ув'язненні. Які умови утримання і що зі здоров'ям чоловіка?
Найнестерпніша нелюдська тортура – трирічне ненадання медичної допомоги в СІЗО. Коли у нього загострювалась хвороба передміхурової залози, виразка шлунку та кишківника, підіймався тиск, не надавали ніякого медичного лікування! Призначені ще до арешту ліки привозив його син, але вони вже не мали ефекту...
Попри те, що український омбудсмен Денисова за моїм проханням та проханнями сина, кримської правозахисної групи, писала листи Москальковій. Але остання робила відписки, що мовляв, надається медична допомога. Це була брехня! Ненаданням медичної допомоги його повільно й по-тихому вбивають. Побачення з сином подеколи дозволяли, це залежало від настроїв тюремників. Наприклад, влада Криму дозволила, а начальник СІЗО не дозволив, примхливе мали ставлення. А листи не передавали зовсім.
Дудка з сином Іллею
Важливо! Новий обмін полоненими: Денісова розповіла, на якому етапі переговори
На зустрічі представників СБУ, Мін'юсту та консульського відділу МЗС України підіймали питання щодо суворих умов незаконного утримання мого брата. Але СБУ і Мін'юст відхрестились, а МЗС повідомило, що поїхати українському консулу на територію тимчасово окупованого півострова – це автоматично визнати, що Крим – російський. Тому усі спроби допомогти Володимиру були через правозахисні організації. Однак рідко ці спроби завершувались вдало...
Що можуть зробити українці для підтримки і звільнення вашого брата та інших заручників Кремля?
Медіа може зробити чимало через оприлюднення. 7 вересня пройшов обмін "35 на 35", я радий за наших звільнених хлопців, але треба не забувати що у полоні ще близько 113 людей. Це лише в окупованому Криму і на території Росії. А скільки ще на Донбасі?!
Громадські діячі роблять дуже багато. Я дуже вдячний Тарасу Ібрагімову за його роботу, Кримській правозахисній групі в обличчі Ольги Скрипник, омбудсмену Людмилі Денисовій, яка багато робить задля звільнення.
Треба й далі робити все залежне від нас. Частіше проводити акції на кшталт такої, яка 30 вересня відбулась на Майдані Незалежності до дня народження мого брата.
Вікторія Івлєєва на акції щодо підтримки Дудки в Києві / Фото 24 каналу
Севастопольський суд 4 квітня 2019-го незаконно засудив фігурантів "справи українських диверсантів" Володимира Дудку та Олексія Бессарабова до 14 років в'язниці суворого режиму. Суд також призначив штраф Дудці – в розмірі 350 тисяч рублів (близько 150 тисяч гривень), Бессарабову – 300 тисяч рублів (125 тисяч гривень). Надія на звільнення – лише обмін.
Немає жодної надії на звільнення через російський суд. Якось під час побачення з сином Іллею, брат сказав, що "етап до російської колонії – квиток в один кінець". Наразі його етапують... Везуть, буцімто, до московського СІЗО "Лефортово" задля розгляду апеляції 14 жовтня, куди далі – невідомо. Термін величезний! З його віком і станом здоров'я надії на апеляцію, вихід достроково чи помилування немає. Усі сподівання лише на обмін.
Що психологічно тримає вашого брата?
У застінках його тримає віра і надія, що рідні і близькі, а також Україна не залишить його в російській буцегарні.
Читайте також: Роздягали, погрожували зґвалтувати, – Сенцов сказав, як його катували у Росії