У Центрі оцінювання якості освіти кажуть, цього року створили максимально комфортні умови для вступників. Великих черг не фіксували навіть в останні дні. Завдяки реєстрації створили унікальну базу потенційних студентів.
Ігор Лікарчук (директор Центру незалежного оцінювання якості освіти): “Ось ми на кожного абітурієнта маємо таку інформацію. Починаючи від його фотографії і до зразку його почерку. Він нам дуже потрібний для того, щоб коли хтось з абітурієнтів буде казати, що "мені замінили роботу, мені підклали інший твір" - у нас є зразок його почерку, зразок його підпису і таким чином ми зможемо ідентифікувати у будь-якому випадку - то його робота, чи то не його робота”.
Складати тести російською мовою зголосився кожен п’ятий абітурієнт, на другому місці - угорська. Цього року, нагадаємо, тести переклали на 6 мов нацменшин - російську, польську, кримсько-татарську, румунську, угорську та молдавську. Та попри політкоректність, це нововведення викликало критики з боку освітніх експертів. Кажуть, зростає ризик витоку змісту текстів.
Павло Полянський (експерт з питань освіти): “Ризики зростають більше, ніж у 7 разів - рівно на ту кількість людей, які будуть до цього причетні, то у разі, якщо би стався витік інформації, а я б цього дуже не хотів, було би дискредитовано ЗНО, яке багатьом таки не подобається. Вся політична відповідальність за такий ризик лягатиме на теперішнє керівництво освіти”.
Сумніваються експерти й у доцільності врахування загального балу шкільного атестату. Адже здебільшого, на оцінку, отриману у школі, окрім знань впливає також низка суб’єктивних чинників.
До 1 травня в Україні сформують мережу пунктів тестування і за 10 днів кожен зареєстрований отримає запрошення на зовнішнє незалежне оцінювання. Воно триватиме з 2 до 23 червня. Абітурієнти складатимуть тести з української мови та літератури, історії України, математики, фізики, хімії, біології, географії, а також з англійської, німецької та французької.