Проте купити в таких місцях пачку, з якої не сплачено податки, можна навіть після того, як туди навідалася поліція. Експерти прогнозують, що без ефективних заходів щодо протидії "тіні" частка нелегального ринку тільки збільшуватиметься.

"Тіневики" б'ють рекорди

За даними дослідження аналітичної компанії Kantar Україна, рівень нелегального ринку торгівлі тютюновими виробами в Україні сягнув уже 18,1%. Це близько 7,5 млрд цигарок на рік. Йдеться як про виробництво неврахованої продукції, так і про торгівлю цигарками без акцизних марок, яку здійснюють не лише через "бабусь" у переходах або "з-під прилавку" на легальних точках, а й в Інтернеті, через спеціалізовані телеграм-канали, вайбер-групи, і навіть через окремі "мережі" "брендованих" специфічним чином кіосків. І в мережі, і в офлайн такі сигарети можуть купити навіть діти.

У 2011–2013 роках розмір "тіні" коливався в межах 4–9%, а у 2015–17 роках – в межах 1–3% від усього обсягу ринку. Стрибкоподібне зростання показників не на жарт стривожило і тютюнові компанії, і чиновників, відповідальних за наповнення бюджету. Адже кожна "сіра" пачка – це недоплачений до держскарбниці акциз. У Kantar підрахували, що втрати бюджетів усіх рівнів від "сірої" торгівлі у 2021 році становитимуть близько 14,4 млрд грн. Це чверть запланованих державою прибутків від тютюнових акцизів. Для порівняння, за даними ДПС, за 9 місяців 2021 року із незаконного обігу вилучено тютюнових виробів на 769 млн грн (13,9 млн пачок). При мінімальному навантаженні 25 грн акцизу з пачки, це недоплата близько 350 млн грн – 2,5% від втрат.

Серед іншого причиною зростання "тіні" на тютюновому ринку експерти називають неефективну роботу правоохоронців.

Якщо порівнювати різні групи підакцизних товарів, тобто досягнення у протидії нелегальному ринку палива, нелегальному ринку алкоголю, а на ринку тютюну, на жаль, одні поразки,
– сказав в інтерв'ю програмі "Особливий погляд" голова податкового комітету Данило Гетьманцев.

"Усі ці точки нелегальної торгівлі зазвичай кришуються тими самими правоохоронцями, вони всі чудово знають, де такий товар продають", – доповнила його колега Олександра Устинова.

"Це справді слабка робота правоохоронних органів усіх рівнів. Я не думаю, що тут треба говорити про непрофесіоналізм. Це просто заробляння грошей тими чи іншими чиновниками на тих чи інших рівнях. І до чого тут, напевно, не лише проблема силовиків, скільки і місцевої влади, і силовиків, і, по суті Києва (центральної влади – 24 канал), який не може не помічати всі ці історії", – зазначив виконавчий директор Українського інституту майбутнього Вадим Денисенко.

"Попередили за хвилину"

Нещодавно силовики активізували роботу у цьому напрямку. З 1 листопада розпочалася безстрокова операція Нацполіції "Акциз", мета якої – припинення нелегальної торгівлі паливом, алкоголем та тютюном. За словами міністра внутрішніх справ Дениса Монастирського, з початку операції перевірено понад 86 тис. об'єктів нелегального ринку алкоголю та тютюну, проведено 384 обшуки, відкрито 141 кримінальне провадження. Вилучено понад 1 млн пачок тютюнових виробів, понад 246 тис. літрів алкогольної продукції, майже 103 тис. літрів етилового спирту, 18 автомобілів, які здійснювали перевезення підакцизної групи товарів.

Втім, як з'ясували журналісти "Особливого погляду", робота ведеться ще недостатньо ефективно. На початку грудня – у розпал операції – вони знайшли кілька кіосків, які відкрито торгують нелегальними цигарками на столичній Оболоні, і зробили там "контрольну закупівлю". За підрахунками Kantar Україна, саме через такі та схожі магазини та кіоски реалізується 67% усієї нелегальної тютюнової продукції.

Журналісту без проблем продали пачку цигарок за 30 гривень, пояснивши низьку ціну тим, що продукція призначена для магазинів безмитної торгівлі duty free та тим, що сигарети "відходять з митниці". Звичайно, чек покупцям не видали. Аналогічну пачку журналісти згодом купили у супермаркеті за 50 грн – у чеку вже вказано розмір акцизу (27 грн), ПДВ та роздрібний акциз.

Щоб припинити незаконну діяльність, репортери викликали на поліцію.

За хвилину до приїзду слідчо-оперативної групи касирка вибігає з кіоску та закриває його на замок. Хто та як попередив жінку – незрозуміло,
– констатували журналісти.

Правоохоронці, які приїхали на місце, зафіксували заяву та залишили контакти для звернення до чергового.

Через кілька днів, коли автори сюжету повернулися на ту саму точку, кіоск продовжував успішно працювати.

"Щоправда, тут посилили заходи безпеки. Як тільки ми починаємо фіксувати роботу, як касира одразу попереджають про це", – зазначив репортер.

"Ми втрачатимемо цілі виробництва"

За даними експертів, які наводять журналісти, 55% нелегального ринку – це незаконне розповсюдження продукції, нібито призначеної для продажу в Duty Free або для експорту. Хоча насправді вона ніколи не потрапляла в зону безмитної торгівлі й одразу вирушає в характерні "кіоски". За словами юриста асоціації "Укртютюн" Кирила Чайковського, виробники такої продукції можуть навіть мати легальний контракт із Duty Free мережами. Але при цьому виробляти у 10 разів більше продукції, ніж потрібно для відвантаження за цим контрактом.

Ще 15% нелегального ринку становить контрабанда – переважно з Білорусі, Молдови та окупованих Росією територій Донецької та Луганської областей, ще 30% – це контрафакт, то вироблена, але ніким не врахована у промисловому масштабі чи кустарним способом продукція, що продається на території України.

Схоже, ані нелегальні виробники, ані правоохоронці та фіскали не зацікавлені у ліквідації схем, констатують журналісти. Вони наводять експертні оцінки обсягів тіньового виробництва: потужна фабрика генерує 12–16 млн доларів на місяць або близько 100 млн на рік чистого прибутку. З них близько 30 млн доларів – "це так звані логістичні витрати – власне хабарі чиновникам та правоохоронцям".

"Якщо прибутковість цього кримінального бізнесу становить 300%, а навіть вище, коли це вже конкурує із продажем наркотиків, то, вибачте, подолати це явище з боку правоохоронців неможливо. Тому що вони є складовою цього бізнесу", – упевнений голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру Борис Кушнірук.

Тим часом наступного року рівень тіні продовжить зростати, попереджають експерти. Оскільки держава вкотре на 20% підвищує ставку специфічного акцизу на цигарки. Отже, насамперед зросте в ціні легальна продукція.

"Висока ціна не зменшує куріння, а навпаки, підвищує криміналізацію цієї сфери діяльності", – зазначає Кушнірук. Хоча акциз у 2022 році зросте на 20%, держава вже очікує на зменшення надходження на 3 млрд грн, зазначають журналісти.

Прогнози експертів невтішні.

"Ми швидко втрачатимемо не просто умовні 14 млрд грн акцизів, які не зайшли до бюджету у 2021 році, а закриватимуться виробництва. А якщо ми закриватимемо виробництва, це означає, що до нас зайде чорний імпорт і в принципі податки платитимуться в сусідніх Румунії, Молдові і в тому числі, що найгірше, у нас ключові дві фабрики з ОРДЛО", – розповів Вадим Денисенко з УІБ.

Данило Гетьманцев розраховує, що активнішою боротьбою з нелегальним ринком займеться новостворене Бюро економічної безпеки. Серед заходів, які БЕБ пропонує для покращення ситуації – відновлення криміналізації контрабанди підакцизних товарів, скасованої ще за Януковича у 2011 році, спрощення блокування інтернет-порталів з торгівлі контрафактом, заборони діяльності заводів без повного циклу виробництва тютюнових виробів; введення обмеження на реалізацію підакцизних товарів одному покупцю Duty Free на рівні, який дозволено до ввезення країною прибуття покупця тощо.