На ній представлена копія відомої Руської правди та ще близько сотні копій окремих сторінок древніх рукописів XI -XV століття.
“Оригінали рукописних книг заховані за сімома замками. Вони не доступні навіть вченим, історикам. Тому роботи Храпая дають можливість доторкнутися до історії, до мистецтва давньої рукописної книги”, - каже науковий співробітник Музею книги і друкарства України Любов Хамаза.
Роботи каліграфіста Юрія Храпая, цікаві ще й тим, що їхній автор не має художньої освіти. І будучи за фахом юристом, самотужки освоїв майстерність древніх книгописців. Для цього йому знадобилась чверть століття. Для своїх робіт автор використовує не лише стародавню техніку, але й матеріали - папір ручної роботи, пергамент з телячої шкіри та кору берези.
“Я завжди любив малювати, але у мене це погано виходило. І тому за рахунок великої кількості експериментів це вилилось в каліграфію. Це хобі, яке дає можливість відволіктися від багатьох проблем”, - каже каліграфіст Юрій Храпай.
Найбільший шедевр, яким пишається автор - копія Руської Правди Ярослава Мудрого XI століття.
“Якщо переглядати ці експонати, то ми бачимо, що відтворення багатьох буквиць, чим так багаті рукописні книжки починаючи з XI століття, у Юрія Храпая виходить досить точно. Можна сказати навіть автентично. Часто не можна фахівцеві відрізнити де копія, а де можна собі уявити, що то є оригінал з якого цей переписувач робив копію”, - каже книгознавець Дмитро Палій.
Навчитися майстерності каліграфії не важко, - стверджує автор. Головне, кожну вільну хвилину присвячувати цій справі. І тоді на світ народиться нова Руська Правда.