Чи легко бути пам’ятником на собі дізнались 75 учасників з України, Росії та країн дальнього зарубіжжя.

Герман Ільницький (бог виноробства Діоніс): “Пам’ятником в наш час бути дуже складно. Різні некультурні люди трапляються, псують мені ноги. І доводиться чекати, коли муніципалітет помиє мені ноги, тому що некомфортно стояти”.

Більше 3-х годин під палким сонцем в повному гримі та важкому костюмі вистоїть не кожен. Тож деяких учасників намагалися підживлювати водою. Більш вигідна композиція була у цього зеленого чоловіка, він мав лежати на підлозі в образі п’яниці. Проте й йому довелося довго тренуватися.

Артем Свістун (художній керівник Миколаївського молодіжного театру): “Це акторські та психологічні тренінги, вміння згрупувати своє тіло, вміння сфокусувати свою увагу, концентрувати свою увагу на переметах, вміння змінювати свою позицію, зберігаючи при тому положення”.

Цього року учасники вуличного перформансу предстали в образах богів та простолюдинів. На постаментах поруч стояли атланти, музи, доньки Зевсу та прості ремісники. Окремою композицією виступили представники різних народів, що мешкають в Криму - вірмени, болгари, греки, татари. Таким чином змагання живих статуй перетворилося на своєрідну скульптуротерапію, мета якої позитивні емоції та заряд енергетики.

Віктор Аріхін (керівник Євпаторійського центру дозвілля): “Такі вуличні перфоменси впливають на натсрій людей, на натсрій приїжджих. А гарний настрій це позитивний заряд енергії, це здоров’я”.

Особливість євпаторійського чемпіонату живих скульптур, найбільшого в Європі, в тому, що образи учасників ніколи не повторюються. Кожного року шириться географія та тематика змагання. Наступного року обіцяють створити дійство за участю середньовічних героїв.