Важливо було тримати щільно передню лінію війська, аби ворог не прорвав оборону. Тому такий бій навчав відчувати лікоть товариша, що знаходиться поруч. От запорожці і поєднували веселе з корисним.
“Билися на святах, і просто, відпочиваючи. Запорізьке козацтво було сильне не тільки індивідуальним боєм, який був достатньо високий в той час в світі, а і своїм вмінням вести колективний бій”, - розповідає головний суддя змагань Костянтин Рижов.
У боях “лава на лаву” серйозні травми бувають вкрай рідко. За правилами, заборонено бити в обличчя, нижче пояса. Бійці кажуть, що у “лаві” відчувають неабиякий адреналін.
“Ми товаришів не б'ємо, ми змагаємося. Відмінне почуття, просто супер”, - сказав козак Олександр Погорелий.
“Немає переможців і немає переможених. Тут найголовніше - це якість дружби, знайомство, здобуття нових друзів”, - вважає козак Сергій Мочалін.
Загалом у змаганнях “лава на лаву” взяли участь майже 250 бійців. Найсильнішою командою стала дніпропетровська козацька дружина.