Зокрема, величезну небезпеку для людей і довкілля несуть так звані "хвостосховища" – екологи називають їх "бомбами сповільненої дії". 24 канал розбирався, яку загрозу несуть ці об’єкти і що треба робити, аби не сталася катастрофа.

Екотема Фотодоказ: зміна клімату – то не жарти

Чому хвостосховища небезпечні? Бо це, як правило, старі споруди, побудовані без урахування всіх необхідних правил, за ними часто неналежно наглядали. Тому навіть невелика поломка чи помилка у використанні будь-якої системи хвостосховища можуть призвести до техногенної аварії. Спровокувати її можуть і зовнішні фактори – наприклад, природні катаклізми (повінь, злива і т.п.)

Наслідки таких аварій – часто катастрофічні.

Від Бразилії – до України


Прорив дамби в Бразилії: на місці підприємства утворилося озеро з відходів / Фото з відкритих джерел

Зовсім недавно, 25 січня 2019 року, у Бразилії на греблі в Брумадінью було пошкоджено хвостосховище залізодобувної шахти Vale. Величезний потік відходів увірвався на адміністративну територію, де саме обідали сотні працівникв. 259 людей загинули і 11 зникли безвісти. Матеріальні збитки і компенсації фантастичні – компанія виплачує їх досі. У в підсумку загальна сума становитиме близько 24 мільярдів доларів США.

Інша відома аварія випала на долю угорського міста Айка. 4 жовтня 2010 року на тамтешньому глиноземному заводі Ajkai Timfoldgyar Zrt через руйнування бетонних стін хвостосховища розлився 1,1 мільйон кубометрів рідкого червоного шламу. 9 загиблих, майже дві сотні отримали отруєння та опіки. Токсичні відходи потрапили в Дунай і "накрили" сім населених пунктів. Загальна площа ураження отрутою сягнула 40 квадратних кілометрів, лужність підземних вод у забрудненій зоні в 12 разів перевищувала допустиму норму, хімікати затопили 400 приватних будинків, через що довелося евакуювати 7 тисяч людей. У трьох регіонах Угорщині було введено режим надзвичайного стану…

До теми В анексованому Криму стрімко міліє Чорноріченське водосховище: фото

На жаль, таке лихо траплялося і в багатьох інших країнах. Україна – не виняток. 14 вересня 1983 року в місті Стебник на Львівщині на гірничо-хімічному підприємстві "Полімінерал" після сильного дощу прорвалася дамба хвостосховища. Потужний селевий потік сумарною масою понад 5 мільйонів тонн забруднив навколишні поля, сади і ліси. Висококонцентрована ропа та тверді відходи потрапили в річку Солоницю, далі – Тисменицю, Дністер і досягли Чорного моря…


Сховище шламу на Миколаївському глиноземному заводі / Фото mukola.net

Ставалися подібні аварії в Україні і пізніше. У 2001-му на Миколаївсьому глиноземному заводі через пошкодження хвостостовища частина відходів токсичного пилу поширилася на десятки квадратних кілометрів. А в 2008-му через аварію на калійному заводі в Калуші відходи потрапили в Дністер…

6 мільярдів проблемних тонн

Які висновки зробила Україна з аварій на хвостостовищах? Яка нині ситуація на таких небезпечних об'єктах? Ці питання 24 канал адресував експерту з екологічної безпеки, екологічному аудитору Ірині Ніколаєвій.

Ситуація погана, і майже нічого не змінюється, – відповіла еколог. – Станом на 2019 рік, в Україні налічується 465 хвостосховищ, що вміщують понад 6 мільярдів тонн відходів різних галузей промисловості. Більшість об’єктів – старі споруди ще з часів СРСР. Багато закинутих і в дуже проблемному стані.

Ніколаєва розповідає, що недавно завершився проект з дослідження стану хвостосховищ в басейні річки Дністер (раніше аналогічний проект відбувся на Донбасі, на черзі – дунайський регіон). Саме басейн Дністра нині під пильною увагою через ситуацію з повенями, які можуть спровокувати аварії на спорудах. Тож група екологів провела їхню детальну інвентаризацію. Зібрана інформація – дуже невтішна.

Зверніть увагу! Для кого забруднене повітря небезпечне і як зменшити ризики

У басейні Дністра було ідентифіковано 32 хвостосховища зі 162 мільйонами тонн відходів. Ці споруди перебувають на балансі 12-ти підприємств. Три з них – з найбільшим обсягом відходів – вимагають невідкладних протиаварійних заходів. Це:

  • ДП "Сірка" – 85 мільйонів тонн
  • ТОВ "ОріанаЕко" – 26
  • Гірничо-хімічне підприємство "Полімінерал" – 12,74

Зверніть увагу: про "Полімінерал" ми вже згадували вище – саме на цьому підприємстві сталася страшна аварія 1983 року. Але найкритичніша ситуація на ДП "Сірка" (місто Новий Розділ, Львівська область). Це підприємство де-факто є банкрутом і не працює. При цьому одразу три тамтешніх хвостосховища – в передаварійному стані. Одне з них розташоване всього за 380 метрів від Дністра…


Угорське село після аварії на заводів Айці / Фото з відкритих джерел

Що робити з "бомбами"?

Дослідження хвостосховищ у басейні Дністра досить показове: воно засвідчило – ці об’єкти дуже небезпечні, й очевидно, аналогічна ситуація по всій Україні. Тобто в будь-який момент десь може рвонути така "бомба сповільненої дії", що може обернутися екологічною катастрофою. Але в той же час роботи з утилізації відходів і ліквідації хвостосховищ практично ніде не ведуться. І справа тут не лише в банальній нестачі коштів…

На сьогодні законодавство України не дозволяє повною мірою вирішувати питання хвостосховищ, – каже Ніколаєва. – Скажімо, нещодавно Верховна Рада ухвалила в першому читанні рамковий законопроект про управління відходами. Це дуже важливий документ. Але потрібні також закони про промислові відходи, регуляцію накопичувачів та інші… Поки не буде врегульована законодавча база – проблему буде важко вирішити.

Згоден з колегою й екологічний експерт та юрист Назар Бекетов. Він акцентував увагу на тому, що Україна зобов’язалася вдосконалити законодавство щодо утилізації промислових відходів, підписавши Угоду про асоціацію з Євросоюзом. Зокрема, наша країна має дотримуватися вимог Директиви про управління відходами видобувної промисловості.

Ця директива чітко прописує, як країни мають управляти відходами, щоб попередити або хоча б мінімізувати їхню шкоду для людини і довкілля, – пояснив Бекетов.

Експерт також вказав, які саме заходи, в перше чергу, має запровадити Україна, щоб адаптувати своє законодавство до вимог ЄС.

Дорожня карта України щодо управління відходами

  • Розробка законопроекту про управління відходами видобувної промисловості
    - Плани управління відходами
    - Інвестиційні фонди підприємств
    - Екологічне страхування
  • Розробка державної стратегії переробки накопичених відходів та закриття недіючих об’єктів
  • Адаптація та затвердження методик ЄС