У причинах скандалу та ймовірних наслідках розбирався 24 Канал. Усе про загострення у відносинах між Україною та Польщею читайте далі у матеріалі.

Зверніть увагу "Немає певної згоди": МЗС Польщі розповіло, що відносини з Україною наразі напружені

Скандал набрав обертів, тож його не оминув увагою президент Володимир Зеленський. Глава держави підкреслив, що свобода кожної країни Європи є найміцнішою тоді, коли ця свобода – спільна для всіх, і саме зараз відбувається війна за спільну свободу.

Україна б'ється за свободу свою та всієї Європи, і ми вдячні кожному народу, який допомагає. Надзвичайно цінуємо історичну підтримку Польщі, яка разом із нами стала справжнім щитом Європи – від моря до моря. І жодної тріщинки в цьому щиті бути не може,
– підкреслив президент.

Зеленський наголосив, що жодні політичні миттєвості не повинні зіпсувати відносини України та Польщі, а емоціям точно потрібно дати охолонути. Також глава держави підкреслив, що для наших країн понад усе – перемога над спільним ворогом.

Для того, аби зрозуміти, чому власне спалахнув скандал, потрібно заглянути в його передісторію. Повномасштабна війна змусила Україну та Польщу забути про всі непорозуміння, оскільки головною проблемою постала російська агресія. Україна давала опір, Польща – давала зброю нашим військовим і прихисток біженцям. Варшава стала головним союзником нашої держави у боротьбі з агресором.

Першою проблемою у відносинах стало зерно. Спочатку повномасштабна війна повністю заблокувала можливість транспортувати агропродукцію морем. Підписання зернової угоди не вирішило всіх проблем, тому Україна різними шляхами експортувала зерно до Європи.

Однак у Польщі, Румунії, Словаччині, Болгарії та Угорщині українське зерно спричинило серйозні економічні проблеми – ввезення української продукції спричинило падіння цін на зерно власного виробництва, через що обурилися фермери. Першими своє невдоволення висловили польські аграрії, через що міністр сільського господарства пішов у відставку, а уряд заборонив ввезення з України кукурудзи, пшениці, соняшнику та ріпаку.

Щоправда, до сварок між Польщею та Україною це не призвело, оскільки обидві сторони тісно співпрацювали в цьому питанні. Та й заяви про блокування поставок відбувалися з наголосом на тому, що Польща залишається другом України, але і про власні інтереси Варшава забувати не може. Як результат – ЄС просто заборонив імпорт українського зерна до 15 вересня 2023 року на територію цих країн.

Та у липні Росія вийшла із зернової угоди, через що Україна тепер просто не може вивозити зерно з України. Хорватія пропонує у допомогу свої порти, але до портів цю продукцію ще треба довезти, а всі сусідні країни заборонили перевезення українського зерна. Тому Київ просить зняти заборону на перевезення, а польський президент Анджей Дуда навіть пообіцяв зробити це вже у серпні.

Однак у Польщі чимало політиків виступають за те, щоб не дозволяти Україні перевозити своє зерно через їхню територію. Це аргументують збитками для польських фермерів, але варто розуміти, що у Польщі наближаються вибори, перед якими кожна політсила хоче набрати собі балів, і без питань України тут не обійдеться. Здебільшого проти експорту виступають якраз популісти та гравці майбутніх виборів, водночас більшість представників польської влади власне виступають за те, аби досягти згоди у питаннях експорту та імпорту зерна.

Та все ж заяви, які призводять до подібних скандалів, вигідні для тих сил, які мають намір розсварити Польщу та Україну.

Почалося загострення із заяви міністра канцелярії президента Польщі та керівника Бюро з міжнародної політики Марцина Пшидача, яку той зробив 31 липня. Посадовець наголосив, що перш за все Варшава ставить свої інтереси вище чужих, а в цьому випадку мова йшла саме про польських фермерів та збір нового урожаю.

Однак Пшидач заявив, що Україна нібито не цінує ту роль, яку відіграє Польща для нашої держави під час повномасштабної війни.

У нас час збирання врожаю. Польське зерно має збиратися, зберігатися та продаватися за гідною ціною. Щодо України, то вона насправді отримала велику підтримку з боку Польщі. Думаю, їй варто було б почати цінувати ту роль, яку Польща відіграла для України в останні місяці та роки,
– заявив посадовець.

Україну знову звинуватили в "невдячності" і це тільки після того, як вичерпалося непорозуміння щодо слів міністра оборони Великої Британії Бена Воллеса на саміті НАТО. Та тільки цього разу контекст та формулювання дещо інші, тож це викликало різку реакцію МЗС України.

Слова Пшидача про нібито українську невдячність викликали майже миттєву реакцію в Києві, позаяк Польща є одним із ключових партнерів нашої держави. Анджей Дуда – рекордсмен за кількістю візитів до нашої держави під час повномасштабної війни. Зокрема, у липні відбувся історичний візит, під час якого президенти України та Польщі вшанували жертв Волинської трагедії – сторінки в польсько-українській історії, яка постійно була каменем спотикання між нашими країнами.

Але повернемося до конкретної проблеми. Після висловлювань Пшидача, українське МЗС вирішило викликати "на килим" польського посла Бартоша Ціхоцького, якому вказали на недопустимість подібних висловлювань з боку представників канцелярії Анджея Дуди.

Переконані, що українсько-польська дружба є набагато глибшою за політичну доцільність. Політика не має ставити під сумнів взаєморозуміння та міцність відносин наших народів. Жодні заяви не завадять нам спільно вибороти мир та розбудувати спільне європейське майбутнє,
– наголосили в заяві МЗС України.

Польське МЗС не оцінило жесту офіційного Києва, тому викликало до себе українського посла Василя Зварича. Щоправда, замість нього пішов заступник, бо дипломат перебуває в Києві.

А прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький пішов далі. Він обурився викликом посла до МЗС і заявив, що цього не мало б відбутися, адже Ціхоцький був єдиним іноземним дипломатом, який не покинув Київ у перший день повномасштабного вторгнення.

Моравецький назвав дії України помилкою і натякнув на те, що Варшава не розблокує транзит українського зерна через свою територію.

У міжнародній політиці, в умовах війни, що триває, і з урахуванням величезної підтримки, яку Польща надала Україні, таких помилок бути не повинно. Ми завжди захищатимемо добре ім'я Польщі, її безпеку, і інтереси жодної іншої країни ніколи не переважать над інтересами Польщі,
– заявив Моравецький.

МЗС Польщі, як і Матеуш Моравецький, обурене тим, що Київ викликав польського посла, тому обіцяють предметну розмову з українським дипломатом, які тільки він повернеться з Києва.

Заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський заявив, що між Києвом і Варшавою "немає спільної згоди". Також він порадив Україні "не нападати на своїх союзників".

Розмова буде дуже відвертою. Вона буде дуже конкретною, як і завжди. Ми передамо наші оцінки того, як сьогодні виглядає стан наших відносин, який, на жаль, у зв'язку із заявами деяких представників української влади останнім часом не є найкращим. Ніхто цього не приховує,
– повідомив Яблонський.

При цьому він заявив, що Польща лишається "поблажливою", адже на Україну напали. Однак країна допомагає настільки, наскільки це відповідає "політиці національних інтересів".

У будь-якому випадку цей скандал не ставить хрест на відносинах України та Польщі. В обох країнах є люди, які можуть стати причиною скандалів. Наприклад, уже був досвід таких ситуацій, коли спікер МЗС Польщі Лукаш Ясіна стверджував, що Володимир Зеленський повинен попросити вибачення за Волинську трагедію. Однак як і в Києві, так і в Варшаві є ті, хто зацікавлений у тому, аби відносини не погіршувалися. Саме ця зацікавленість вестиме до пошуку порозуміння у питанні зерна.