Мовиться про "промисловий безвіз", "авіаційний", "цифровий", "енергетичний" та "митний". Домовитись хочуть у найближчі роки.
До речі Україна розширила безвізовий режим з Перу: що змінилося
Що означають ці безвізи
Промисловий безвіз
Він дозволить виробникам промислової продукції отримувати необхідні сертифікати в Україні, а не їхати в ЄС, щоб шукати офіційного представника. Така угода стане сигналом усьому світу, що в Україні є якісне промислове виробництво, яке викликає довіру. Підписати угоду можуть вже в найближчий рік.
Авіаційний безвіз
Це угода про Спільний авіаційний простір. Українські авіаперевізники отримають розширений доступ на ринок ЄС, а європейські компанії зайдуть в Україну. Таким чином конкуренція сприятиме зниженню цін на авіаквитки. Ринок авіаперевезень стане конкурентним, відкритим і прозорим. Сподіваються, що й цей безвіз підпишуть цьогоріч.
Митний безвіз
Він передбачає приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту та повноцінний запуск системи NCTS. Безвіз – обмін митними даними між Україною та країнами Європи. Це означає зменшення простору для шахрайства щодо митної вартості, а також спрощення роботи митниці для білого бізнесу.
Важливо, що у березні 2021 року Держмитслужба розпочала етап національного застосування NCTS, а вже в 2022 році Україна може розпочати процес приєднання до Конвенції про процедуру спільного транзиту.
Енегетичний безвіз
Найперше енергетичний безвіз з ЄС забезпечує відокремлення від енергосистеми з Білоруссю та Росією, гарантуючи приєднання до європейської енергомережі ENTSO-E.
Відтак це дасть конкуренцію та прозорвість на ринку електроенергії. Планують, що приєднання відбудеться вже в 2023 році.
Цифровий безвіз
Це приєднання до цифрового ринку ЄС. Ініціатива має принести декілька мільярдів доларів для української економіки.
Електронна комерція, телекомунікації, цифрові послуги. Все це частина Цифрового ринку ЄС і ми активно готуємося, аби стати його частиною,
– наголосив Шмигаль.
У 2020 році Мінцифри розробило Дорожню карта інтеграції до такого ринку.