Степан Гавриш (перший заступник Секретаря РНБО України): “Ми не тільки збережемо співпрацю з НАТО, але можливо в деяких сферах будемо її розширювати. Особливо у тих сферах, які є спільними у виді загроз та викликів для країн НАТО та України”.

Стратегічне партнерство з Росією та безблоковий статус плідній співпраці з Альянсом не завадять, а друзів і на Сході і на Заході мати треба, пояснили у вітчизняному дипломатичному відомстві.

Костянтин Єлісєєв (заступник міністра закордонних справ України): “Ми зацікавлені в підтриманні політичного діалогу з НАТО. Україна і надалі виконуватиме раніше взяті на себе зобов’язання у відносинах з Альянсом. Ми маємо намір продовжувати внутрішні реформи та цінуємо допомогу НАТО на цьому напрямі”.

Іржі Шеріді (заступник Генсека НАТО з оборонної політики): “Хочу наголосити на тому, що спільна робоча група з оборонної реформи зробила вагомий внесок в реалізацією Україною реформ в секторі оборони та безпеки. Ми також запланували цілу низку програм в цій галузі”.

Експерти вважають, що дружба з військовим з НАТО конче необхідна, щонайменше на противагу зближенню з Росією. Утім саме останній фактор і став причиною пригальмовування пронатівського курсу.

Микола Сунгуровський (директор військових програм Центру Разумкова): “На даний час склалася така ситуація, що Україна насправді в вакуумі безпеки, або відчуває дефіцит безпеки. Чому таке відбулося? Тому що були зірвані плани інтеграції в НАТО. Найбільша кількість погроз чи ризику надходять саме з боку Росії”.

Юрій Щербак (Посол України (1994-98 рр., 2000-03 рр.)): “В односторонньому порядку керівництво України проголосило, що Україна позаблокова держава. Це не так, тому що це не відповідає нашим законам. Не відмінили цей Закон, де Україна має за мету вступ до НАТО”.

Офіційний Брюссель хоче знайти логіку у нелогічній ситуації. Україна виконує програму підготовки до вступу у Північно-Атлантичний блок, втім стати повноправним членом Альянсу, очевидно не квапиться.