Україна відзначила День героїв – тих, хто в різні роки боронив нашу незалежність

У Івано-Франківську до пам'ятника Євгенові Коновальцю прийшло багато людей.

Читайте також: У нас у багатьох випадках герої – це мертві люди. Можливо, нам більше не потрібні герої?

Бо саме 23 травня 80 років тому засновника ОУН не стало. Його вбили енкаведисти, бо хоч був в еміграції, проте не давав спокою радянській владі. Та відчувала, що він знову може підбурити українців до боротьби за волю.

Похований Коновалець у Роттердамі, в Нідерландах, де жив останні роки. А в день його вбивства націоналісти, починаючи з 1941 року, почали шанувати усіх, хто загинув за незалежність України у різні часи. Тим більше, що від рук агентів Кремля у травні, але кількома роками раніше, загинули ідеологи націоналістичного руху Микола Міхновський та Симон Петлюра. Міхновського знайшли повішеним у Києві, там його і поховали. А Петлюру – застрелили в Парижі, де нині покоїться прах очільника Директорії.

Визначні постаті мають бути поховані в Україні. Шевченка перепоховали, а чому інші, такі як Степан Бандера чи Євген Коновалець спочивають на чужині?– прокоментував мешканець Івано-Франківська Ілларіон Іваненко.

Те, що видатні українці поховані за межами Батьківщини, багато років не дає спокою вітчизняним історикам. Бо часто на чужині за могилами нікому доглядати, а коштів, які Україна спрямовує на їх утримання, недостатньо. Лише на Ольшанському цвинтарі у Празі через відсутність фінансування у аварійному стані близько 40-ка поховань відомих українців.

Потрохи історики переконали владу. У 2015 році своїм розпорядженням Кабмін зобов’язав скликати оргкомітет, який мав почати роботу над створенням Пантеону українських героїв, де мали привезти з закордону і поховати рештки видатних українців. Адже Іван Мазепа спочиває в Румунії, Павло Скоропадський – у Німеччині, Симон Петлюра та Нестор Махно – у Франції. Інститут національної пам’яті зібрав інформацію та надав пропозиції. Та жодного засідання оргкомітету за 2 роки так і не було.

Співголовами цього оргкомітету є прем’єр-міністр і голова Адміністрації Президента, які досі не скликали цей оргкомітет. На цьому організаційному комітеті можна буде розглядати, затверджувати, відхиляти або підкориговувати пропозиції інституту національної пам'яті. Без цього пантеон не буде створений– повідомив головний спеціаліст Українського інституту національної пам'яті Владислав Куценко.

Тож питання не у фінансуванні, а в політичній волі, як сказав Владислав Куценко. На разі не визначено ні переліку тих, хто покоїтиметься на території пантеону, ні процедури повернення земляків на Батьківщину, не обговорювали ще й місце перепоховання.

Історики пропонують спорудити пантеон у Києві на місці Арки дружби народів, яку звели на честь так званого возз'єднання України і Росії. Це буде дуже символічно. Адже найчастіше свою незалежність українці виборювали саме в боротьбі з Росією, котра власне і досі продовжує на неї зазіхати.