Про трагічні долі двох родин в Україні зняли документальний фільм. Його головними героями стали Володимир Ободзінський та Сергій Перебийніс, повідомляє 24 канал.
Важливо "Війна очима простих людей": 24 канал покаже документальний фільм "Маріуполь Невтрачена надія"
Сергій Перебийніс втратив всю родину під Ірпенем
Сергій Перебийніс з дружиною Тетяною, сином Микитою та донькою Алісою переїхали з Донецька в Київ у 2014 році. Тоді росіяни вперше забрали у них дім. Спершу родина Сергія винаймала помешкання у столиці, а через 5 років купили власну квартиру в Ірпені.
Останні 2,5 роки це вже було таке спокійне сімейне життя, про яке мріють всі,
– згадав чоловік.
Сергій Перебийніс втратив родину під Ірпенем / Фото Сергія Перебийноса
Сергій з дружиною працювали, 18-річний син навчався в університеті, а 9-річна донька вчилася у школі. Чоловік розповідає, що все у квартирі робили з дружиною і дітьми разом. Все, як мріяли. Кожен куточок сьогодні нагадує про них.
Багато чого в цій квартирі ми зробили власними силами. І така якась ще залишається енергетика, яка допомагає жити далі,
– сказав Сергій.
Повномасштабну війну Сергій з рідними зустріли окремо. Він 18 лютого поїхав у Донецьк, його мама важко захворіла, дружина з дітьми залишилися в Ірпені. Коли росіяни зайшли в місто, родина декілька разів намагалася виїхати з міста до Києва, але не виходило через ворожі обстріли.
6 березня рідні Сергія знову вирішили спробувати виїхати. Кинули автівку на дорозі, бо попереду росіяни розстріляли цивільні машини. Пішли пішки через розбитий ірпінський міст. Ворог весь день гатив по цивільних у тому районі. До евакуаційних автобусів рідним Сергія залишалося близько 300 метрів. Вони до них не дійшли.
"Розірвалася міна і практично всі осколки полетіли в це місце. Тому шансів в них не було ніяких. Вони загинули всі практично одномоментно", – зазначив чоловік.
Вся родина Сергія загинула / Фото "Суспільне"
Сергій поховав всю свою родину. Як тільки з міста вибили росіян, повернувся жити в Ірпінь. Тоді чоловік почав допомагати людям, які залишилися без житла. Він зізнався, що саме допомога іншим і дає йому сили жити далі.
Російські бомби вбили родину Володимира Ободзінського на Житомирщині
Без родини залишився й інший чоловік – Володимир Ободзінський. До повномасштабного вторгнення він жив у Юрівці, що на Житомирщини. Зізнається, що тоді був найщасливішим. Свій будинок мрії родина будувала 10 років.
В нас було все, тепер в мене немає нічого,
– сказав Володимир.
Володимир Ободзінський на руїнах свого будинку / Фото Володимира Ободзінського
Все, що залишилося від будинку Володимира / Фото з платформи пам'яті "Меморіал"
24 лютого чоловік поїхав на роботу у Київ, їздити звідти щотижня, як це було раніше, не міг. Його рідні залишилися на Житомирщині, думали там безпечно і виїжджати не доведеться. 8 березня Володимир поговорив з дружиною телефоном, переконався, що в рідних все добре.
Близько 9 вечора йому зателефонував друг і запитав, чи все у нього добре, бо у районі їхнього будинку було чутно вибухи. Володимир почав дзвонити дружині, сину, доньці. Телефони були вимкнені. Він попросив свого батька, який живе неподалік піти й перевірити, чи нічого не сталося.
Я набираю батька, чую крик матері й батько мені каже: Вов, в будинку ніхто не вижив. І все. На цьому моє життя закінчилося,
– пригадав Володимир крізь сльози.
Могили рідних Володимира / Фото з платформи пам'яті "Меморіал"
Минуло майже 8 місяців, а Володимир досі не може повірити, що його рідних більше немає.
"Буває забуваєшся, що їх нема. Хочеться, там щось таке цікаве побачив чи якась подія пройшла, то хочеться з кимось поділитися, подзвонить…берешся за телефон. А тоді раз і зупиняєшся і розумієш, нема кому", – зізнався Володимир.
Він згадує рідних крізь сльози, не стримуючи емоцій. Чоловік живе на роботі, щотижня їздить до рідних на могили.
Володимир Ободзінський на могилі рідних / Фото з платформи пам'яті "Меморіал"
Що відомо про фільм
Про своє життя, горе і мотивацію продовжувати жити далі Володимир Ободзінський і Сергій Перебийніс розказали у фільмі "Жити, коли забрали твій світ". Документальний фільм створила платформа пам'яті "Меморіал".