Таку думку в коментарі сайту "24" висловив Олексій Гарань, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий директор фонду "Демократичні ініціативи".
Були рішення, які приймалися сенатом Франції, регіональними парламентами в Італії. Але насправді рішення приймають національні уряди. І зрештою вдалося досягти консенсусу, причому так, як експерти і прогнозували. Тобто тут немає несподіванки. Однак українська дипломатія провела велику роботу,
– наголосив він.
Причому, за його словами, заради продовження санкцій Україна не пішла на поступки, які шкодять українським інтересам: особливий статус окупованих регіонів або вибори на Донбасі. Відтак, українській дипломатії вдалося переконати Захід в тому, що санкції потрібно продовжувати без будь-яких додаткових вимог від Києва.
Як розгортатиметься ситуація далі сказати важче. Ці санкції діятимуть до 31 січня, а рішення про перегляд буде прийматися в грудні. Яка ситуація буде на той час – прогнозувати важко. Я не виключаю того, що, можливо, тоді нам треба буде йти на якісь компроміси,
– зазначив Гарань.
Секторальні санкції проти Росії, за словами експерта, б’ють по трьох важливих галузях російської економіки: перша – фінансова, друга – це освоєння нафтових і газових родовищ, третя – військовий сектор.
Як і зараз так і в грудні, напередодні минулого продовження санкцій, було загострення війни на Донбасі, оскільки Путін намагається тиснути і на Україну і на західних партнерів, каже Гарань. Однак коли Росія стріляє – вона програє, адже це дає аргумент продовжувати санкції. На думку Гараня, у будь-якому випадку санкції стримують агресора від подальших дій.
Нагадаємо, 1 липня рада ЄС продовжила термін економічних санкцій проти Росії ще на сім місяців.
Читайте також: Офіційно: Євросоюз продовжив санкції проти Росії