Подивіться, що відбувається у наших містах. Хіба це карантин?
Зверніть увагу! Такої критичної ситуації не було ніколи, – один день із життя інфекційної лікарні у Львові
Люди навіть не намагаються робити так, щоб виглядало, ніби вони підкорюються тим обмеженням, які оголошені. Якщо маски, то у більшості на підборідді. Якщо йдуть десь групою або чогось очікують, то зазвичай не зберігаючи дистанцію. Трафік автомобілей у містах вже майже на докарантинному рівні – звичайно, з поправкою на закриті школи та університети. І на додачу до всього – певно, не залишилось вже підприємців, які б не хотіли змусити владу пом'якшити обмеження та відкрити бізнеси.
Найважливіше: не треба думати, що можна щось зробити, щоб переконати людей знов дотримуватися карантину, – це хибний шлях. Треба просто якнайшвидше знімати обмеження. Можливо, не всі, але точно ті, що перетворюються у точки концентрації гніву в суспільстві.
Немає і не може бути пояснення, чому закриті перукарні, якщо відкриті церкви. Немає і не може бути пояснення, чому по всій країні можливі дорожні роботи, що виконуються групами людей, але закриті парки та спортивні майданчики. Після скандалу з рестораном Миколи Тищенка в країні не залишилося жодного ресторатора та власника кафе, який би не задумався, чому це у Тищенка ресторан відкритий, а у всіх інших має бути закритим. Ще й додалася проблема з заробітчанами, ніби Уряду і без цього проблем не вистачало: чомусь урядовці вирішили, що у них є мандат, щоб за людей думати, чи буде їм безпечно у Європі.
Ситуація вже зараз виглядає так, що Уряд пішов проти національного характеру. Ще за тиждень – це донкіхотство урядовців стане ще більш помітним, а отже ще більш небезпечним для влади загалом.
І якщо хтось у владі вважає, що українців можна перевчити, то це помилка. Наше суспільство не раціональне, дуже емоційне та недалекоглядне. Люди вже відчули, що з карантином треба закінчувати. Аргументи? Та найпростіше: ось у Європі всі переглядають карантин, тож і нам можна. Епідемія? Ну, гору трупів ніхто не бачив, а до самої загрози вірусу почали звикати, тож і поведінка людей змінилася відповідно. Можлива друга хвиля вірусу? Ну, якщо Фінляндія й Німеччина кажуть, що можуть приймати наших людей тисячами на роботу, то вони, значить, вже подумали про усі загрози, і нашим урядовцям думати ще й додатково не треба.
Якщо дивитися на ситуацію в країні з урядового кварталу, то, звісно, все виглядає дещо інакше. Статистика захворюваності ще не покращилась настільки, щоб говорити впевнено про зупинку епідемії. Завжди здається, що у влади є силовий ресурс, щоб гасити найбільш деструктивні прояви суспільних емоцій. Та ще й видається нелогічним – одних українців повертати додому спецрейсами, а іншим – допомагати їхати за кордон спецрейсами.
Читайте також: Чому Україна не готова до пом'якшення карантину?
Однак, нелогічність це друге ім'я наших людей. Силовий ресурс тут вже давно не лякає більшість. А щодо статистики захворюваності…
Карантин був введений вчасно, і це врятувало сотні, якщо не тисячі життів. Але й порятунок розслабив людей. У суспільній уяві – ми вже захистилися від епідемії, вже більшості набридло жити, думаючи про загрозу, вже хочеться чогось нового та приємного, бо люди не можуть жувати одну й ту саму тему стільки часу.
Якщо Уряд цього не зрозуміє, значить, у нас буде інший Уряд.