Таку думку сайту "24" висловив директор Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик, коментуючи інформацію про смерть багаторічного очільника Узбекистану Іслама Карімова.
На сьогодні, зауважив він, в Узбекистані є втома від політичного режиму, автократії. Там високий рівень корупції та економічні проблеми. Якщо зараз, вважає експерт, відпустити віжки, і буде спроба провести попередню демократизацію без чіткого плану виходу з кризи, то Узбекистан зіштовхнеться з серйозними проблемами. В перспективі можливе навіть розмороження конфліктів, особливо в Ферганській долині, що може призвести до тектонічних зсувів взагалі в регіоні.
Фергана попри те, що вона поділена між країнами, – це єдиний комплекс відносин, економіки, транзитних коридорів, контрабанди наркотиків тощо. Долина об’єднує Казахстан і Киргизстан, далі Афганістан, Китай. Той, хто контролює Ферганську долину, контролює Центральну Азію,
– зазначив політолог.
Крім того, зауважує Кулик, в Узбекистані – самий високий рівень ісламізму в цьому регіоні. Для узбеків іслам – традиційна форма вірування, у порівнянні з Киргизстаном чи Казахстаном.
В Узбекистані протягом останніх 10 років відбулася ісламізація суспільства, особливо в сільській місцевості. Якщо це все вибухне, то накриє і інші країни. Вже зараз у тому регіоні можна спостерігати дестабілізацію. Формуються бази "Ісламської держави". Влітку були теракти навіть у Казахстані, де ісламізм себе особливо не проявляв раніше,
– наголошує експерт.
Тому якщо найближчим часом політичним елітам не вдасться визначитися з сильним лідером, який буде здатний зацементувати владу і буде рівновіддалений від кланів, Узбекистан очікує значна турбулентність, негативні політичні наслідки.
Але, зауважує Кулик, в Узбекистану є приклад, коли в рамках автократичної моделі державного управління вдалося забезпечити передачу влади майже безкровно. Це Туркменістан. Після смерті президента Сапармурата Ніязова до влади прийшов Гурбангули Бердимухамедов. Подібне можливе в Узбекистані, якщо вдасться отримати контроль над силовими структурами.
Кулик вважає, що навряд чи політична еліта піде шляхом шокової демократизації, однак місцевому істаблішменту необхідна стратегія і підтримка позарегіональних гравців. Певною мірою Китаю, який виступає проти посилення російського впливу.
Узбекистан завжди проводив достатньо обережну політику стосовно РФ. Карімов тримав дистанцію від надмірної участі в інтеграційних проектах Росії. Зокрема в СНД і Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Ця дистанція дратувала Москву,
– наголосив він.
Говорячи про претендентів на пост президента, то, на думку Кулика, основних є двоє. Це голова служби національної безпеки Рустам Іноятов і прем’єр-міністр Шавкат Мірзіяєв. Найбільше шансів, вважає Кулик, у прем’єра – як людини, яка була наближеною до Карімова. Він фактично контролює міністерство внутрішніх справ.
Більш детально про правління Карімова і його наступників читайте в матеріалі: Закінчення епохи Карімова: зрозуміло про перспективи розвитку Узбекистану
При цьому експерт зазначив, що Узбекистан, незважаючи його зближення з РФ, залишався партнером України. Завдяки його конкуренції з Казахстаном, він був мостом для входу України на ринки Центральної Азії і Китаю. Узбекистан став частиною китайських транспортних коридорів, які ведуть в Україну.
Географічно, геополітично Узбекистан залишиться партнером. На жаль, протягом останніх кількох років Київ не зробив якихось кроків для покращення стосунків із Ташкентом. Більше того, Ташкент усунувся навіть від дипломатії другого плану. Але перспектива у відношеннях є,
– вважає Віталій Кулик.
Нагадаємо, 29 серпня видання "Фергана" повідомило, що глава Узбекистану помер у понеділок після інсульту. В апараті президента Узбекистану Іслама Карімова спростували інформацію про смерть.