- Символічно, що в Києві вистава розпочинається номером, де задіяні українські артисти. Але наскільки відомо, це випадковість?
- Так, це було із самого початку, вже 20 років у цьому шоу. Нічого спеціально не зроблено, в нас багато національностей, і для кожної країни підлаштовуватись буде дуже складно.
- За шоу ви можете перевтілюватись у кілька образів?
- Так, разів 3-4. Дивіться, це мій фінальний капелюх – я вдягаю його під кінець шоу. Далі в мене ось цей капелюх, я перетворююсь лише на одну хвилину в маленького барона. У тому сенсі, що дитина трохи дорослішає, і стає серйознішою. Далі, в мене є капелюх "кавалери", але на російську їх переклали як "лицарі". Це персонажі, які із самого початку знають все. В нас над головами є ліхтарі, якими ми самі керуємо.
І ось ця мила кепка – це я перетворююсь на маленького клоуна Едді. Також не на довго, в нас є такий маленький момент, коли основний клоун ховається, а я вискакую з іншої сторони, наче він встиг оббігти. Усі намагаються мене схопити, але в них нічого не виходить.
- У вашому колективі 50 артистів, але за лаштунками більше ніж сотня. Бачу, всі працюєте як одна сім’я...
- Бувають іноді такі ситуації, коли щось порвалося або щось сталось. У нас є дівчата, які працюють у костюмерній. Вони неймовірно швидко прибігають, і все на нас намагаються підшити, залагодити, переробити щось, або поміняти костюм чи принести новий. Тобто все дуже налагоджено, вони все знають.
- Відомо, що ви самі накладаєте грим?
- Так, самі повністю. Нас цьому спеціально навчали у Монреалі. В нас у кожного є такий блокнот, де крок за кроком розписано як все робити. Ми вже давно знаємо, взагалі не так складно. Вже звикли, все гарно робимо, займає нині хвилин 30-40. А от раніше доводилось витрачати до півтори години часу.
- Тобто самим гримуватись легше?
- Мені краще самій. По-перше, я це можу робити тоді, коли мені це зручно, коли в мене є час. Ні під кого не підлаштовуюсь, я собі можу намалювати половину та піти поїсти чи потренуватись, а потім повернутись і домалювати. Тобто я сама собі господарка, і роблю це тоді, коли мені це потрібно.
- Завжди було цікаво, чим ви займаєте увесь вільний час під час гастролей?
- Буває по-різному. Ось наприклад зараз у нас 2 години, а шоу тільки у 8-й, більше часу ми проводимо тут. Але, тут багато російськомовних дівчат, ми спілкуємося, читаємо книги, граємо в ігри, дивимось фільми, тобто не сумуємо. А у вихідні, намагаємось подивитись місто, в якому ми знаходимось, побігати, і звичайно зібрати та розібрати речі, а це дуже складно.
- Ви побачили цілий світ, кухня якої країни запам’яталась найбільше?
- Куштували багато різної їжі, побували практично на усіх континентах, окрім Південної Америки. Їжа зовсім різна, але від усього відрізняється китайська кухня. Складно було адаптуватись до цієї їжі. Вона така специфічна, і вони практично не розмовляють англійською, і складно навіть щось замовити. Ми просто показували – "нам ось це".
- А як ж дієти? У вас, як у спортсменів, має бути свій раціон, чи все це міф?
- Ні, це не правда. Ти сам собі господар. Мені достатньо дзеркала і голови, яка добре працює. Я дивлюсь і знаю, якою маю бути. Можливо, я занадто самокритична, але я вважаю, що потрібно так, і ніяк інакше.
- Чи була у вас мрія потрапити до "Cirque du Soleil"?
- Я завжди знала про цей цирк, і завжди хотіла, і навіть не мріяла, що взагалі коли-небудь сюди потраплю. Так вийшло, зовсім випадково і дуже швидко. Була дуже задоволена, я стрибала, танцювала від щастя, валізи зібрала і сиділа та чекала, коли вже поїду.
- Як гадаєте, чому саме ви потрапили до трупи?
- Ви знаєте, до цирку може потрапити кожен. Кожен, в кого є бажання, хто має спеціальні здібності – акробатичні, гімнастичні, співаки, музиканти, усі можуть потрапити. Достатньо записати диск та відправити його до спеціального кастинг-відділу, що знаходиться у Монреалі. Вони вже подивляться, і пошукають якусь позицію. Потрапити туди не так складно, як усі думають.
Марія Бірюкова
Телеканал новин "24"