В Брюсселі мають дійти нелегкого консенсусу, який би влаштував і Британію, і Європейське співтовариство. Лондон категорично відмовляється фінансувати банкрутів Євросоюзу. Натомість вимагає більше свободи для свого ринку, парламенту, поліції та армії. Ще одне болісне питання — міграція. Лондон відмовляється фінансово підтримувати заробітчан. Мовляв, тим потрібен не заробіток, а урядова допомога.
Далеко не всі члени ЄС у захваті від британських вимог. Скажімо, Угорщина та Польща, звідки у Британію їде найбільше заробітчан, називають позицію Лондона дискримінаційною. А Франція не розуміє, чому Євросоюз повинен допомагати британському фунту. У ЄС побоюються: якщо Британії підуть на поступки, це створить небезпечний прецедент.
Більшість британців, на думку яких і опирається британський прем'єр Девід Кемерон, не прагнуть вирватись з обіймів ЄС будь-якою ціною. Як-не як, членство забезпечує прибуток від експорту, необмежену співпрацю з європейськими компаніями та відносно низький рівень безробіття. Керівництву Євросоюзу втрачати другу за величиною економіку Європи теж невигідно.
Референдум щодо членства Великобританії у ЄС має відбутися до кінця цього року. Його не уникнути, бо це — передвиборча обіцянка Девіда Кемерона. Утім, результат голосування, кажуть експерти, буде відомий вже найближчими днями, адже він повністю залежить від схвалених у ці два дні рішень.