Дівчина була першою військовою, яка стала контрактником-іноземцем, що отримав паспорт громадянина України під час служби в ЗСУ. Про загибель дівчини повідомила її колега.
Важливо На фронті загинув соліст балету Національної опери України Олександр Шаповал
На війні загинула військовослужбовиця "Сімба"
Ольга Симонова відмовилась від паспорта росії та 8 років воювала за Україну.
Ми ніколи не були "подружками"... Так, знайомі колеги… Але останні дні твої слова, підтримку я сприймала не просто як від колеги. Не хочеться сприймати це за реальність, знову хтось дорогий серцю, близький до душі відійшов у вічність,
– повідомила колега.
Антон Геращенко, посилаючись на журналістів, написав, що жінка підірвалася на вибуховому пристрої, виконуючи бойове завдання у районі міста Соледар Донецької області.
Журналістка Юлія Ілюха написала, що з Ольгою познайомилась влітку 2015 року, коли Хірург попросив зібрати їй медицини.
"Оля народилась і жила в росії, але була більшою українкою ніж багато тих, хто народився і живе тут. Сьогодні (мовиться про 13 вересня – 24 канал) Оля загинула. А ви ще шукаєте хороших росіян серед тих, що плещуть язиками?", – написала журналістка.
Ольга Симонова з Челябінська 8 років захищала Україну
Ольга пішла на війну ще в 2014 році. Тоді їй було 26 років, вона була майстром спорту та кандидатом у майстри одразу з кількох видів спорту.
Політикою не цікавилась, та тоді в росії почали відверто агітувати йти воювати за так звану "новоросію". Після цього дівчина зібрала речі та поїхала у Київ.
Спочатку була на війні як доброволець, через два роки перейшла на контракт у 24-ту бригаду ЗСУ імені Короля Данила. Вона була старшим солдатом, стрільцем. У 2018 році після навчання в Десні отримала фах командира бойової машини піхоти.
Витяги з великого інтерв'ю "Сімби"
Тоді ж військова з позивним "Сімба" дала велике інтерв'ю "Новинарні". Публікуємо важливі цитати Ольги:
- про початок війни в 2014 році: "Захотілося докопатися до правди, і правда була дуже печальною. Як це все стало можливим? Ми тоді не знали, що таке війна в Грузії, війна в Чечні. Це я дізналася уже тут. І кожне відкриття було дуже неприємним. Тому що раніше я стояла на п’єдесталі під своїм прапором із гордістю, а потім мені стало соромно за свою країну, за державу";
- про переїзд в Україну: "Близькі знали, що я їду, але не знали, чому, чи надовго. А потім спілкування припинилося, коли мене один із близьких запитав: "Ти більше не повернешся?" Я сказала: "Ні";
- про контракт з ЗСУ: "У 2016 році я як іноземний громадянин підписала трирічний контракт із ЗСУ, щоб отримати хоча б якийсь статус. Військовий квиток є основним документом військовозобов'язаної людини. А якраз з'явилися контракти для іноземців. У мене такі підписали знайомі білоруси";
- про зміну громадянства: "Відмова від російського громадянства була для мене принциповою. Не залишилося ніяких документів. Десь лежать копії паспортів, але це просто спогади: подивитися на свою фотографію в юності (усміхається)";
- я дізналась про те, що отримала громадянство, влітку 2017 року. Виявляється, указ було підписано ще в березні 2017 року. Мені навіть не сказали. Тільки в листопаді 2017 року отримала паспорт – ID-картку".
Усі ми боремося за мир, усі ми хочемо миру. Але миру без перемоги не буде,
– говорила Ольга.