Тиск чи навчання?
Бондаренко: Як тільки представники "ПС" вийшли на пікет до Адміністрації Президента, одразу з’явилась інформація про навчання. Навіть мені – людині, яка погано обізнана з регламентом ЗСУ зрозуміло, що навчання не проводяться будь-де та будь-як. Також під час навчань, ніхто не вимагає здавати зброю і ставити блок-пости на місця біля бази, якій більше року.
Арестович: Це стандартна армійська річ — приховувати будь-який маразм військовими навчаннями. До того ж, в Україні не вміють працювати з кадрами. Що таке "ПС" — найбільш мотивовані та підготовлені бійці. У нас ці кадри просто топчуть. Цей конфлікт показує, що влада намагається оточити їх дезінформацією. Вони вирішили, якщо так вийшло з батальйоном "ОУН", то і з "ПС" теж вийде.
Бондаренко: Уся ця ситуація полягає у страху влади перед Добровольчим корпусом "Правий сектор". Їх страх перед простим питанням: "що ви тут робили, поки ми тут вмирали?" А це питання обов’язково буде.
Боротьба з опонентами
Арестович: Це боротьба влади проти непідконтрольних формувань, проти сили, яка довела свою потугу , і яка відбулась, як організація. Наша держава працює за принципом: розумні — не потрібні, потрібні — віддані.
Хто віддав наказ?
Бондаренко: Тут питання у тому, що неможливо налякати "кіборгів" 18-річними хлопчиками. Пересувати великі частини без відома Генерального штабу не може відбутися.
Арестович: Командувач роду військ не уповноважений приймати будь-які рішення без Генштабу. Це закладено у статут ЗСУ. У іншому випадку, такі речі роблять можливим військовий заколот. Дві бригади кинути на виконання завдань на Дніпропетровщині — міг лише начальник Генштабу.
Ситуація на Сході
Арестович: Сьогодні ворог готовий наступати у трьох-чотирьох напрямках. З великою вірогідністю, вони це зроблять. Командування "ДНР" та "ЛНР" також не знає дати, у Кремлі їх свідомо дезінформують. Володимир Путін остаточного рішення не прийняв.