Про це у фейсбуці повідомив журналіст Сергій Лямець. За його словами, жертвами нечесної діяльності GNT Group стали фонд Argentem Creek Partners (ACP) і фінансова компанія Innovatus, які й надали холдингу кредитні кошти.
Дивіться також Все для захисту зернової угоди: ЄС може піти на поступки Росії, – FT
Як зазначив Лямець, власники GNT Group Володимир Науменко та Сергій Гроза організували масштабну схему, від якої постраждали не тільки іноземні інвестори, а й репутація України на міжнародній арені. Зокрема, українські бізнесмени не повернули фонду ACP 75 мільйонів доларів, ще 20 мільйонів доларів вони заборгували компанії Innovatus.
До яких стратегій вдаються Науменко та Гроза
Як повідомив журналіст, завдяки отриманим кредитним коштам власники GNT Group погасили борг перед ЄБРР, а також розширювали свій бізнес та почали займатися трейдингом. Водночас, маючи прибуток, Науменко та Гроза не поспішали віддавати гроші кредиторам.
"Одесити застосовують увесь класичний юридичний інструментарій, який існує в Україні для уникнення сплати боргів", – заявив Лямець.
За його словами, загальна стратегія дій Науменка та Грози полягає у наступних кроках:
- Жодним способом не повертати борги.
- Оформити усе цінне майно на інші компанії та продовжувати працювати.
- Інвесторам кинути пусті "оболонки", на яких раніше були реальні термінал, зерно, техніка.
Як пояснив журналіст, власники GNT Group оформили бізнес на багато компаній, створивши своєрідні "непролазні юридичні хащі". Таким чином Володимир Науменко та Сергій Гроза досягли того, що фактично самі не мають майна, адже воно переоформлене на інші структури.
Як одеські бізнесмени вводять в оману іноземних кредиторів
Ба більше, як наголошує Лямець, одесити спеціально заганяють "Олімпекс" у кредиторську заборгованість, сума якої сягає вже 1,3 мільярда гривень. До того ж вони передали половину термінала під заставу у банк "Південний".
У розпал конфлікту з американськими кредиторами банк "Південний" ініціював процедуру стягнення на половину зернового термінала шляхом продажу цього активу іншій особі. Ціна продажу склала 158 мільйонів гривень, або 4,3 мільйона доларів (в рази дешевше!). А покупцем стала компанія ТОВ "Санолта Корм" з групи Sunolta, яка, ймовірно, підконтрольна Грозі та Науменку,
– написав журналіст.
Як зазначив Лямець, паралельно Науменко і Гроза розгорнули у медіа піар-кампанію проти ACP та Innovatus, які нібито дали кредит "на драконівських умовах".
При цьому власники GNT Group мали фінансову можливість розрахуватися із боргами, адже їхні активи, включно з терміналом в Одесі, не постраждали від повномасштабної війни. Ба більше, "Олімпекс" є головним терміналом, що обслуговує "зерновий коридор". Окрім того, на початку війни на елеваторах "Олімпекс" зберігалися запаси зерна та соняшнику загальною вартістю 120 мільйонів доларів.
Це зерно, яке Науменко і Гроза придбали як трейдери та планували продати за кордон. При цьому загальні обсяги заборгованості перевищували 150 мільйонів доларів. Тобто, одесити могли погасити левову частину боргів. Натомість вони зробили інакше,
– розповів Лямець.
За його словами, ще у травні 2022 року власники GNT Group повідомили, що це зерно нібито було утилізовано.
Які перспективи чекають на власників GNT Group
Як повідомив журналіст, зараз ситуація, пов'язана з GNT Group, виглядає наступним чином:
- наразі судові спори проти різних юридичних осіб у складі GNT Group тривають в Великій Британії, Швейцарії, Кіпрі, Об'єднаних Арабських Еміратах та Україні;
- ініційовані або в процесі подачі додаткові кримінальні справи на Кіпрі, в ОАЕ та Україні;
- відсторонені або в процесі відсторонення менеджери колишніх бенефіціарів групи Грози і Науменка у всіх зазначених вище юрисдикціях.
Ці обставини вже спричинили розрив договорів кількох контрагентів із компаніями GNT Group, компанії з агроринку наводять факти перерахування коштів за послуги "Олімпекс" на рахунки третіх осіб.
"Мабуть, саме тому боржники вдалися до галасу у ЗМІ замість повернення боргу чи суто юридичної боротьби. Що ближче невідворотність покарання, тим голосніше волають "великі комбінатори" в розпачі від того, що щастя було так близько", – резюмував Лямець.